Розділ «ДІЯ ЧЕТВЕРТА»

 Куда ти так чимчикуєш?"

"На вулицю, моя мати,

З парубками жартувати".

Танцювала, дріботіла,

Доки спати не схотіла.

Прокинулась та по хаті

Пішла знову танцювати…

 І ногами вибивала,

І словами примовляла:

"Сюди, сюди, паруб'ята,

В мене хусточка квітчата

І спідниця із китайки,

Хвартушина з каламайки!

По базару я ходила,

Черевички там купила…

Хлопці, хлопці, всі до мене,

Чорні бровенята в мене…"

Ой дуб-дуба-дуба-дуба! і т. д.

Проходять.

Стеха (одна). Співайте, танцюйте, щоб живіт обдурить, бо дома злидні чекають!.. Повечеряєте хліба з водою та води з хлібом, подякуєте господеві "за його щедру милость до нас!", і вийдете на вулицю, і знов заспіваєте, і загукаєте, і злидні забудуться. Живучий люд, живуча молода сила: хліб та вода – от і вся їда! Завтра знов за тяжку працю: на гаряче сонце, на спеку, спину гнути, ніженьки томити, рученьки мозолити, кривавим потом умиватися!.. Веселе життя!.. (Задумалася.) Багато людей родяться і помирають у нужді та в злиднях, а й не нарікають на свою долю, тілько я, грішниця, не стерпіла забарної голодної смерті, тілько я злякалась убожества і задумала підвести на гріх рідну свою дитину!.. Дочка збожеволіла, а я, мов неприкаяна, тиняюсь, мов звір, визираю Андрія, щоб помститись на йому за мою Олену!.. Проклятий Андрію, пекельна душа!.. Через тебе і я загибати мушу!.. О боженьку мій милий, покарай же мене, покарай!.. (Падає перед хрестом.)