Розділ «ДІЯ ЧЕТВЕРТА»

1-а молодиця (озирнулась на дівчину). Знов волочиш граблі? Кажу тобі: візьми на плечі, бо зуб'я поламаєш! (До хлопчини). Та не спиняйся-бо, Степане, йди швидше. Ондечки й хата наша… он череда вже йде до ставу… Прийдем додому, здоїмо корівку, дам вам молочка.

2-а молодиця гука за лаштунками: "Свахо Галько! Та підождіть-бо, чого ви так поспішаєте?"

1-а молодиця. Еге, добре вам, що у вас є кому за худобою доглянути, а мені ж то треба ще проти череди йти, і овечат одбити з отари, і каченят із ставу пригнати.

2-а молодиця (вийшла вже на кін, теж з клунком, торбиною і граблями). А чоловік що робитиме?

1-а молодиця (регоче). Е, дайте покій з моїм слинявим!.. Йому аби б тільки до хати доплентатись, то зараз і заляже спати, мов ведмідь у берлозі, і вечеряти його не добудишся.

2-а молодиця. А у мене чоловік за всім пеклується: я прийду додому, сяду на лаві, отак руки згорну і за холодну воду не візьмусь!..

1-а молодиця (регоче). Кому яке щастя!

2-а молодиця (сміється). Нехай господарює, а я буду панувати. (Побачила Стеху). Дивіться-дивіться, свахо, ондечки хтось стоїть. А хто то? (Мовчить).

1-а молодиця (пізнала Стеху). Та хай лихе! Хіба не пізнаєте хто? (До дівчини). Не дивись, Яринко, на неї, бо гріх!

2-а молодиця (регоче). Перекупка, що торгує дочкою? Ач, яким гарним платком закуталась!..

1-а молодиця. Він їй дешево достався!.. Зовсім би пані, та шкода-хвіст замараний!.. (До дівчини). Не дивись-бо, кажу, на неї, бо битиму!

2-а молодиця. Хто б мене продав, якби я сама не схотіла? А так вже: яка мати, така й дочка!

1-а молодиця. Яке сім'ячко, таке й зіллячко!.. (Глянула на село). Ондечки й корівка наша як біжить до хати. Маню, маню, маню!.. (Пішла).

Стеха (одна). Яке сім'ячко, таке й зіллячко!.. Кленіть, ганьте, паскудьте!.. Ох, люди, люди… У звіра лютого швидше з'явиться жаль, у гадини холодної більше знайдеться тепла у серцеві, ніж у вас!.. Дітям забороняють дивитись на мене! Гріх, гріхі і душу живу гріх згубити, і жити гріх!

ЯВА 6

За лаштунками гомін, регіт, свист – звісно, як парубки йдуть!  Далі виходять на кін.

Один з парубків. Ану, затинай "Дуба". Чи дотанцюю до села?

Починають пісню, один парубок приговорює, а другий танцює,  гурт тільки приспівує "Ой дуб-дуба-дуба-дуба!

Ой дуб-дуба-дуба-дуба,

Дівчино моя люба,