Довго розмовляли вони, поки не потомились. Далеко за поріг випровадили хазяїни Хоцінського, дякуючи йому, як рідному батькові.
– От і завоювали щастя, Ганю! – промовив Ясь, зачинивши двері за гостем.
– Не завоювали, а само воно прийшло до нашої хати. Щастя блукає сліпе по світу.
– Ні, це ти, моє золото, приманила долю до нашої хати! Поки я сам жив, поти бідував. Ти, моя хазяйко, мене обшила і обмила.
Ясь розгорнув лист князя до пана Хоцінського та ще раз голосно прочитав запрохання себе за управителя. Князь просив через Хоцінського, щоб Серединський прибув якнайшвидше, обіцяючи йому річно плату з скількох тисяч карбованців.
– Завтра ж поїду я передніше сам, а ти лагодься тимчасом у дорогу.
– Чимало підвід нам треба! Ми ж таки вже розжилися, маємо доволі добра, маємо птицю…
– Яку птицю думаєш ти оце брати?
– А індики та гуси… та…
– Ще вигадай що! – крикнув Ясь. – Та нас же люди обсміють, як ми притарабанимось з качками та з індиками!
– А посуду хіба мало? І на віз не заберемо…
– Чудна ти, Ганю, їй-богу! Який же посуд думаєш ти перти до Кам’яного?
– Як який же? Не кидати ж нам сипанок, солом’яників, діжок…
– Свят, свят, свят! Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під’їхала б з діжками, рогачами! Може б, ти забрала горшки й миски?
– Горшків не варто брати, а макітри заберу. Макітри новісінькі, здорові, платила по злотому, – це ті, що я купувала в Будищах на ярмарку. Таких макітер не знайдеш швидко. Обмотаю соломою, повтикаю в кадівб та й довезу хоч і за сто верстов!
– Ха, ха, ха! – зареготався Ясь. – Управитель з макітрами! Ха, ха, ха! Ой, простото, простото! Ой, господине моя дорога!
– Чого це ти регочешся? Ніби управителям і макітер не треба.
– Ха, ха, ха! Ти наробиш сорому на ввесь світ. Твоя думка про макітри, а я думаю, чим я завтра поїду до князя.
– А візком?
– Де ж таки візком!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Причепа» автора Нечуй-Левицький Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V“ на сторінці 2. Приємного читання.