Розділ «Ліричні співанки»

Кричав чорний ворон, і лист опадав,

І сонячний промінь так прикро блищав;

«Прощай!» – ми сказали. – Холодне прощання!

Ти гречно вклонилась на гречне вітання.

26

Колись ми з дівчиною двоє кохалась,

Одначе поводились завжди гаразд;

Не раз «в чоловіка та жінку» ми грались, —

Ні сварки у нас не було, ні образ.

Ми з нею удвох жартували, втішались,

Та все цілувались собі, милувались.

Пустуючи так, немов діточок двоє,

«Ховатись» ми здумали в лісі та в полі, —

І так заховалися мудро обоє,

Що потім уже й не знайшлися ніколи.

29

Поки на чужині я довго блукав.

Ганявся за мріями, долі шукав, —

Занудилась дома, ждучи мене, мила

І шлюбне убрання для себе пошила,