Розділ «Ліричні співанки»

Сіло й плаче біля мене…

Серце рвуть його ридання!

38

Багато з забутого часу

Картин з домовини встає, —

Я згадую, як близько тебе

Життя я провадив своє.

Блукав цілу нічку у мріях

По вулицях я самотний,

Зглядалися люди на мене,

Що я був мовчазний, смутний.

Вночі було краще, – безлюдні

Всі вулиці в місті були;

Я тільки та тінь моя власна

Мовчазно по вулиці йшли.

По бруку так швидко ступав я,

І крок мій навколо лунав,

А місяць на мене з-за хмари

Поважно згори поглядав.

Ставав я край дому твойого,