Розділ «Ліричні співанки»

Загублена любов! хоч промінь б’є

Круг тебе з самоцвітів, – не жалкую:

Я бачу твого серця ніч тяжкую.

Давно се знаю. Бачив я у сні:

В тім серці ніч, – не промені ясні;

Те серденько гризе змія страшенна!…

Я бачив, любая, що ти нужденна.

19

Так, ти нещасна! і не жаль мені.

Обоє, люба, ми нещасні мусим буть,

Поки розіб’є смерть серця сумні, —

Обоє, люба, ми нещасні мусим буть.

Я бачу, погляд твій палає від погорди,

Усмішка на устах немов змія,

Здіймаються високо груди горді, —

Одна нещасна ти, нещасна, як і я.

Усмішка гостра, а однак сумна,

І гасне погляд твій, од сліз, мабуть,

А в гордих грудях рана потайна, —

Обоє, люба, ми нещасні мусим буть!