Розділ «Ліричні співанки»

«Не гнівайсь на нашу сестричку,

Блідий чоловіче, сумний!»

46

В розкішній красі таємничій

Сіяє кохання моє

І тихої літньої ночі

Страшні, дивні мрії снує:

«В заклятім саду походжають

Коханці смутні, самотні;

Тремтить ясний місяць промінням,

І чуть соловейка пісні.

Дівчина, мов постать камінна,

Навколішках лицар стоїть.

Аж ось дикий велет надходить,

Дівчина злякалась, біжить…

В крові пада лицар додолу

Додому йде велет страшний…»

Як буду в могилі лежати,

Кінець буде казці чудній.

47