Аякже,
я перша братчиця в дівочім братстві.
Перебійний (жартівливо підморгнувши)
Се вже тобі не та мала Оксанка,
що ти, було, їй робиш веретенця.
Оксана
Ті веретенця й досі в мене є…
(Замовкає, засоромившись.)
Степан (втішений)
Невже?
Оксана (перебиваючи ніякову для неї розмову. До матері)
А де се, мамо, наш Іван?
Перебійниха
Та де ж? На вулиці між товариством.
Іван (Оксанин брат, молодий козак, увіходить з будинку.)
Ба ні, я тут. Давайте, мамо, їсти.
Перебійниха
Ти б уперед хоч привітався з гостем!
Іван (сідаючи, недбало)
Ми вже віталися там, коло церкви.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „I“ на сторінці 5. Приємного читання.