Бояриня
Та мови вже ж навчитися недовго…
ну, ніби трохи тверда… Та дарма!
Оксаночка у мене розумниця, —
всього навчиться.
Оксана
Не хвали занадто,
бо ще наврочиш!
(Трохи посмутніла.)
Я вже й так боюся…
Степан
Чого, єдина?
Оксана
Якось так упало
се щастя раптом. Я такого зроду
не бачила… Всі подруги мої,
ті, що побралися, багато мали
і горя, й клопоту перед весіллям,
а я…
Степан
Та ще пожди! От, може, завтра
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „I“ на сторінці 23. Приємного читання.