TextBook — Ага!.. Пожалів вовк кобилу — залишив хвіст та гриву!..
А десь збоку пролунало:
— Не жили ми добре, не будемо й починати!
І після цього Шерстохвостов ні на що не звертав уваги, лише вдома тіпався від люті, скажено виголошуючи промови перед телевізором, розмахуючи руками і кидаючи в’їдливі запитання в екранну юрбу, що стрибала і корчилася під розхристані голоси гурту «Ґвалтуючі Скрипки». Ті, у пропітнілих вкрай, блискучих наче засопливлених, циганистих сорочках, радісно сяяли за-шмурдяченими обличчями вихованців спецінтернату для неповноцінних ідіотів:
Весна, весна, весна, весна…
Весна, весна, весна, весна…
Весна, весна, весна, весна…
Весна, весна, весна, весна…
Потім їхній соліст шморгнув зламаним носом-шнобелем, струснув ніколи не митим довгим волоссям що пахло двічі використаними підгузниками, самовдоволено посміхнувся і зник.
А його одразу ж змінив зачмоканий життям прицуцок, увесь гламурно занедбаний і неохайний.
Люто почухавши неголену пику (педикульоз?..) він заспівав зненавистю до перукарів у голосі кастрованого кота, захриплого від болю кастрації. І в тій пісні було щось і від Кафки, і від невгомонного Фрейда, і від Павлова з його безумовними рефлексами, і навіть з підручника по психіатрії, де — про сексуальні відхилення:
Вставай! Бубусику мій, вставай!
Мила моя, очуняй!
Бобик, не підкачай! Давай! Милий ти мій, давай!
Ельзо моя, я — зараз… Всім покажу,
Де ставити перший слід!
Тут же ж прямий ефір…
Ми так довго шукали вогонь
Посеред океану, ща аж постирали коліна.
І розумілося нормальним: аби створити таку пісню, треба мінімум дві освіти — фізична і розумова. А ще — читати Місі Юкіому та Марукі Харукамі. А ще — народитися у потрібній сім’ї.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сутінки» автора Константинов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жаба“ на сторінці 4. Приємного читання.