а) вихідний момент — мати співає синові колискову;
б) розвиток почуття — мати мріє про долю сина, як він виросте, вирушить у дорогу, зустріне друзів, дружину;
в) кульмінація — думка матері про можливу смерть сина на чужині;
г) резюме — Батьківщину не вибирають, людину робить людиною любов до рідної землі.
Російський літературознавець В. Жирмунський виділяє сім типів композиції ліричних творів: анафористичну, амебейну, епіфористичпу, рефрен, кільце, спіраль, стик (епанастрофа, епанадиплозис), пуантну.
Анафористична композиція характерна для творів, у яких використовується анафора.
Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі,
Від доторку твого зів'яне.
Ти зрікся мови рідної. Заріс
Твій шлях і зник у безіменнім зіллі...
Не маєш ти на похороні сліз,
Не маєш пісні на весіллі.
(Д. Павличко)
Неодмінним компонентом амебейної композиції В. Жирмунський вважає анафору, але у багатьох творах вона відсутня. Характеризуючи цей тип композиції, І. Качуровський зауважує, що суть її не в анафорі, "а в тотожності синтаксичної структури, репліки чи контррепліки двох співрозмовників або в певній закономірності перегуку двох хорів"'. Ілюстрацію амебейної композиції І. Качуровський знаходить у творі німецького романтика Людвіга Улянда:
Чи бачив ти замок високий,
Замок над широм морським?
Тихо пливуть оболоки
Рожеві і золоті над ним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи літературознавства» автора Ференц Н.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „8.2. Композиція і сюжет“ на сторінці 2. Приємного читання.