Розділ «8.2. Композиція і сюжет»

а) вихідний момент — мати співає синові колискову;

б) розвиток почуття — мати мріє про долю сина, як він виросте, вирушить у дорогу, зустріне друзів, дружину;

в) кульмінація — думка матері про можливу смерть сина на чужині;

г) резюме — Батьківщину не вибирають, людину робить людиною любов до рідної землі.

Російський літературознавець В. Жирмунський виділяє сім типів композиції ліричних творів: анафористичну, амебейну, епіфористичпу, рефрен, кільце, спіраль, стик (епанастрофа, епанадиплозис), пуантну.

Анафористична композиція характерна для творів, у яких використовується анафора.

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі,

Від доторку твого зів'яне.

Ти зрікся мови рідної. Заріс

Твій шлях і зник у безіменнім зіллі...

Не маєш ти на похороні сліз,

Не маєш пісні на весіллі.

(Д. Павличко)

Неодмінним компонентом амебейної композиції В. Жирмунський вважає анафору, але у багатьох творах вона відсутня. Характеризуючи цей тип композиції, І. Качуровський зауважує, що суть її не в анафорі, "а в тотожності синтаксичної структури, репліки чи контррепліки двох співрозмовників або в певній закономірності перегуку двох хорів"'. Ілюстрацію амебейної композиції І. Качуровський знаходить у творі німецького романтика Людвіга Улянда:

Чи бачив ти замок високий,

Замок над широм морським?

Тихо пливуть оболоки

Рожеві і золоті над ним.