Розділ «13.8. Авангардизм і його стильові течії»

даданого дадана

ліфт із королем носився

з автонімом престарим

десницею спокусився

відкусив і пап і рим

ліфт

мав люфт

серцем ліфт знедадаївся

їжте ж шоколад

мийте мізків вроду

дада

дад

попивайте воду

(Переклад О. Мокровольського)

Дадаїзм сприяв розвитку сюрреалізму й театру абсурду.

У 70-ті роки XX століття сформувалася течія неодадаїзму з такими модифікаціями, як хепенінг, енвайронмент, "новий реалізм". Вони є спробою модернізувати засоби сюрреалізму. Хепенінг (анг. happening — випадок, подія) — різновид мистецтва дії, "тотального театру". Хепінінги влаштовували вистави в громадських місцях, на вулиці з метою перетворення публіки на співучасників "творчого процесу". Хепінінги мали здебільшого сатиричний, брутальний характер.

Енвайронмент (анг. environment — оточення) — модифікація сюрреалізму американськими модерністами, які намагалися поєднати реальні і фантастичні деталі. У реальному середовищі вони шукали простір для гри, учасниками якої мали бути випадкові глядачі.

"Новий реалізм" заперечував класичне мистецтво, намагався "розчинити" мистецтво в побуті.

13.8.4. Сюрреалізм

Сюрреалізм (франц. surrealisme — надреалізм) — авангардистський напрям, який зародився у 20-х роках XX століття у Франції. Вперше термін "сюрреалізм" використав французький поет Гійом Аполлінер. Свою п'єсу "Груди Тирезія" (1918 р.) він називав "сюрреалістичною драмою". Стилю сюрреалізму передувала школа ідеореалізму, заснована французьким поетом Сен Полем Ру в 1893 році. Вона базувалася на філософії платонізму. Філософським підґрунтям сюрреалізму були інтуїтивізм А. Бергсона, психоаналіз . Фройда, аналітична психологія К.Ґ. Юнга.