TextBook Ім'я Гі де Мопассана стоїть поряд з іменами Стендаля, Флобера. Існувала усталена думка, що він був найкращим із зарубіжних новелістів XIX століття. Мопассан - засновник жанру психологічної новели і водночас творець бездоганних зразків цього жанру. Створив близько 300 новел, які віддзеркалили соціальні проблеми того часу. Створив яскраву і широку картину дійсності. У поле зору письменника потрапили різні прошарки французького суспільства:
o селянське життя;
o мораль та психологія дрібних буржуа;
o життя та цінності вишуканого товариства.
Це визначило і головні теми творчості новеліста:
-тема франко-прусської війни ("Пампушка", "Два приятелі", "Мадемуазель Фіфі");
-тема долі жінки у суспільстві ("Сімонів батько"); -тема вірності і зради (" Сповідь"); -релігії та її впливу на людей тощо.
Гі де Мопассан створив новий тип новели, якого не знала європейська література:
o сюжет і зміст не збіглися (невідповідність між сюжетом і змістом мала різні форми);
o відтворив лише окремий епізод людського буття без чіткого визначення фіналу;
o кожен епізод - прояв глибинних процесів життя, побачити, зрозуміти які автор запропонував читачам;
o сюжет став верхнім шаром, за яким приховалося головне;
Гі де Мопассан застосував специфічні засоби реалізму і психологізму Флобера, учнем якого він був:
-не описувати психології героя - хай про нього говорять його вчинки (патріотичний вчинок Пампушки);
-не викладати подробиці - хай обрана риса дасть гостро і повно відчути ціле;
-не коментувати і не оцінювати - хай говорять дії і підтекст, лексика і барви.
Найдосконалішою за стилем можна назвати новелу "Пампушка" (1880). У "Нарисі "Вечори в "Медані"" Мопассан розповів про те, що група молодих письменників, які зібралися в Еміля Золя у його заміському будинку в Медані, вирішили створити збірку оповідань на тему франко-прусської війни. Мопассану та двом іншим письменникам було доручено написати по одному оповіданню до цієї збірки.
Завдання збірки - боротьба проти шовіністської літератури 70-х років, яка піднімала до небес французьку армію, що потерпіла поразку. Історію, яку розповів у "Пампушці" Мопассан, він дізнався від свого родича, котрий сам був учасником цієї подорожі. Але, взявши сюжет з реального життя, Мопассан зовсім не прагнув натуралістично точно відтворити життєву пригоду з усіма притаманними їй у реальності подробицями і деталями, а вніс у неї цілий ряд змін. Андрієнна Легей - прототип Пампушки - насправді залишилася вірною своїй непримиренній патріотичній ворожнечі до прусського офіцера; і, за словами тих же свідків, вона була вкрай ображена на Мопассана за те, що він примусив Пампушку вчинити по-іншому. Письменник знав особисто Легей: вона померла в бідності після невдалої спроби покінчити життя самогубством, залишивши своєму домовласнику листа з вибаченням, що не може заплатити йому 7 франків.
Збірка "Вечори в Медані" вийшла друком 16 квітня 1880 р., і повість "Пампушка" була визнана найкращою. Історія спротиву та падіння мадемуазель Елізабет Руссе не вичерпала змісту новели. Ця історія вставлена в широку рамку авторської оповіді. Експресія на початку та в кінці новели мала дуже точну адресу: буржуа, "котрі розжиріли і втратили будь-яку мужність у себе за прилавком", виявилися у фіналі "чесними мерзотниками". Оцінка Мопассана тісно пов'язана із сюжетом новели.
Сюжет складений із трьох взаємно врівноважених частин: шлях у диліжансі, вимушена затримка на заїжджому дворі, знову диліжанс... Новела розпочиналася картиною відступу французької армії - "не війська, а безладних орд". У головному сюжеті твору йшлося про подорож 10-х руанців до Гавру. Головна причина подорожі - "потреба в торговельних угодах", що знову "ожила в серцях місцевих комерсантів". Відокремивши їх від інших руанців стінками поштового диліжансу, Мопассан дав читачеві можливість роздивитися відібрані екземпляри достатньо пильно. Це й подружжя виноторговців Луазо, "офіцер ордену почесного легіону", фабрикант із дружиною і граф де Бревіль із графинею. Усі вони відчували себе "товаришами по багатству". Автор визначив й джерела цього багатства. Один продавав неякісне вино і просто був шахраєм, другий торгував політичними переконаннями, графство третього засноване було на тому, що його предок зумів вдало продати власну дружину, котра стала коханкою короля.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XIX» автора Чайка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАНЯТТЯ 14. Динамізм оповіді та психологізм у зображенні персонажів у новелі Гі де Мопассана "Пампушка"“ на сторінці 2. Приємного читання.