Розділ «Частина четверта «…бо залишила ти темряву і полюбила світло»»

Рече Михаїл: «Много в ней єсть душ».

Рече Пресвятая Богородиця: «Нехай тьма сія подойметься, штоби я обачила тії душі».

Рекл Михаїл і ангели: «Заказ маємо великий, аби тії душі нікогда світу не виділи, дондеже возсіяєт Син твой благословенний». І фрасовалася Пресвятая Богородиця, воздхнула, і возріла на небо, і рекла: «Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа, амінь. Нехай обачу муку сію». І заразом поднялася тьма над мучащими к горі, і узріла Пресвятая Богородиця там многих мужей і жон, і от них ісходить великий крик і плач. Видівши тоє, Пресвятая Богородиця заплакала.

І рече Михаїл: «Чему, окаянниї, не глаголете до Пресвятої Богородиці?» І рекли грішнії мучащиїся: «Як глаголаніє наше приняла єси, Богородице? Ми світу нігди не виділи і муки великії терпимо. Син твой благословенний зойшов з неба на землю і не йшов к нам; ні Іоанн Креститель, ні Авраам, ні апостол Павел, но ти, Пресвятая Богородице, скорая заступнице, молящихся за християни».

Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?» І рече Михаїл святий: «Тії то суть невірнії поганці, некрещенії, коториї не признавали Сина твоего і тебе, Пресвятая Богородице, не ісповідали, же з тебе Христос Господь вийшов, і за тоє тії душі муки терплять». Рече Пресвятая Богородиця: «Для чого так, окаянниї, прельстилися? Не слишали єсьте, же вся племена ім'я моє славлять?» І покри їх оная темность.

5. І рече Михаїл: «Гряди, Пресвятая Богородице, где течет ріка огненая».

Прийшла Пресвятая Богородиця до огнистої ріки і обачила в той ріці множество мужей і жен, єдині по пояс стоять в огні, другії – по перси, а іниї – до шиї і до верху. Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії душі согрішили, що по пояс стоять в огні?» Рече Михаїл святий: «Госпоже, тії суть душі, іж отчую і матерськую клятву преступають, за тоє так мучаться». Рече Пресвятая Богородиця: «А сії што согрішили, що до персій стоять в огні?» І рече Михаїл: «Тії суть, що кумом доганяли, сварилися з ними, отца і матір розгнівали, во прелюбодійстві осквернилися, і за тоє так мучаться». Рече Пресвятая Богородиця: «А сії што согрішили, коториї до шиї стоять во огні?» Рече Михаїл: «Тії то суть, іж чужоє добро шарповали, коториї і пили, і грабили, і розбивали, і невинного до утрати приводили, і за тоє так мучаться».

Рече Пресвятая Богородиця: «А тії, коториї стоять до верху во огні, что согрішили?»

Рече святий Михаїл: «Тії то суть душі, іж діти свої породивши, отдавали псом і свиніям поїдати, і за тоє так мучаться». А другіє, що стоять, кресту святому безпрестанне кланялися, а потом єго зреклися і приступили до болвана. Также і третії присязці, ябедниці, кривосудці, потварці, і за тоє так мучаться».

6. Виділа Пресвятая Богородиця людії стремглав висять, вельми кричать, і звіри дивнії їдять їх. Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?» І рече Михаїл: «Тії то суть, коториї слухають под чужими домами і зводять сосіда із сосідом, обмовляють злими словами, і за тоє так мучаться».

7. Потом приступили ангели і повели Пресвятую Богородицю ко западу і там указали облак великий огнений і посреді пламень огнистий, а в нем лежать множество людей і горять зіло. Виділа тоє Пресвятая Богородиця, воздхнула і рече до Михаїла: «Что сії согрішили душі?» І рече Михаїл: «Тії то суть оспалії, лінивії встати до церкви на молитви і на празники урочистиє, яко то на воскресеніє Христово, і на рождество Христово, і на крещеніє, яко мертвії лежали, а до церкви вставати не хотіли, і за тоє так мучаться».

Рече Пресвятая Богородиця: «А когди, коли хто хорий не может встати?» Рече Михаїл: «Єсли би дом горів, а он не могл вилізти, аж би згорів, тому отпущений той гріх будет».

8. Виділа Пресвятая Богородиця струї огнениї, а на них сидять множество людей. Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?»

Рече Михаїл: «Тії то суть, іж не вставали противку священиков, когда он іде з тілом Христовим сакраментовати хорого; также, когда їде літургію отправовати святую, а они пошанованія єму пристойного не давали, і за то так мучаться».

9. Виділа Пресвятая Богородиця дерева много, на тих деревах висять ланцюгов много желізних, а тими ланцюгами множество людей за язики побрано. Видівши тих людей муку, рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?»

Рече Михаїл: «Тії то суть», коториї дармо кому кленуть, ненавидять, хульниці клеветниці, кривоприсязці і лихварі, що лихву брали, за тоє так мучаться і за язики висять, бо через язики все злое от чоловіка походить перед людьми і перед панами, неслушное вдаяніє, ще і смерть часом страждет».

10. На іном місці виділа Пресвятая Богородиця людей, а они висять за руки і за ноги, а от них течет кров, із уст їх виходить пламень, аж не могут одотхнути. Тоє видівши, Пресвятая Богородиця вжалілася і рече: «Господи, помилуй їх!» І рече: «Што сії согрішили?»

Рече Михаїл: «Тії то суть душ, же церкви Божия за свідетельством своїм держать, а волі Божей не сотворяють, церковное добро на свої пожитки обертають, їдять і пиють, мовячи: «Работаем о церкві і живими будем». І за тоє так мучаться».

11. І рече Михаїл: «Пойди, Пресвятая Богородице, покажу ті, где мучаться попи».

І виділа Пресвятая Богородиця попи, а они висять за ноги, а огонь от глави аж до ніг палить їх. Рече Пресвятая Богородиця: «Што душі сії согрішили?»