Розділ «Том IX. Роки 1650-1657»

Він пє і гуляє, а сторожа тим часом зникає.

Запізно схаменувся: побачив ворогів уже в місті.

Кладе Ляхів як снопи, крівава річка тече за ним, — аж нарешті кінь не може вискочити з трупу що нагромадився наоколо нього.

Пробує відкупитись від Ляхів — але ті не годяться, і рубають його “на мак”.

Инші варіянти смерти: ловлять його джуру, випитують його секрет і вбивають срібною кулею.

Найпростіший варіянт: Нечай підчас битви оглядається назад — а йому зрубають голову.

Инший, можливо символічно-політичний: він пошпортався на хмелину — і взяли його Ляхи за чуприну (часом торг при тім — і відмова Ляхів).

Ведуть Ляхи Нечая на Савур-могилу - покотилася його голова у долину.

Качається його голова по ринку — і далі грозить Ляхам, що буде їх бити (дуже інтересний варіянт, але на жаль — не безпосереднє записаний).

Козаки ховають Нечая у святої Варвари.

Популярний заспів (вар. Д):

Ой з-під лісу [лісу] з-під зеленого гаю

Ой крикнули пани козаченьки: утікаймо Нечаю!

Тут опущений властивий факт, початок можна реставрувати приблизно так (вар. К):

Ой з-під лісу, лісу, з-під зеленого гаю

Вийшло Ляхів сорок тисяч — утікаймо Нечаю!

— Не бійтеся, не бійтеся, пани отамани,

Поставив я стороженьку усіми шляхами!

Як я маю, козак Нечай, звідси утікати:

Славу свою козацькую марно втеряти? [539]