Розділ «СИН РАБИНІ»

— Його наставником тут був митрополит севастійський Флавіан.

— Пошли його в Болгарію.

— Я буду думати, мамо. Час у мене є. Аби тільки погасити повстання Варда Скліра в Малій Азії, тоді я зберу всі легіони, пошлю їх проти мисян.

— Поки що пошли їх проти Скліра.

— У мене нічого послати. Склір веде мої ж легіони.

Феофано замислилась.

— Воювати з Скліром, не маючи сил, тобі справді важко. Але чому ти сам мусиш іти проти нього?

— А кого пошлю?

Мати засміялась.

— Роби так, як імператори колишні: не можеш піти сам — посвари ворогів, вони нароблять більше, ніж ти.

— З ким я посварю Скліра?

Феофано говорить тихим, спокійним голосом, вона начебто переказує свої думи, ще нібито вагається, пробує щось радити, хоч усе в неї вже раніше передумане, все вирішене.

— Імператор Іоанн і його проедр були несправедливі до багатьох людей, несправедливі вони були й до мене, а також усіх родичів мого мужа Никифора Фоки.

— Чим нам могли б допомогти нині Фоки? Лев Фока осліплений, його син Вард — чернець у монастирі на Хіосі.

Феофано знає, куди цілить.

— Сліпий Лев, — каже вона, — справді нічим не може нам допомогти, а Вард Фока пройшов сувору школу чернецтва в монастирі. Якщо його зробити доместиком схол у Малій Азії, він врятує імперію, не забудь, Василю, що Фоків знає весь Константинополь і Мала Азія.

Імператор Василь довго думав. Мати радить йому щиро, одверто, в її словах, либонь, правда.

— Де ж узяти легіони для Варда Фоки?

— Якщо ти зробиш його доместиком, я дам йому потрібні легіони, — каже Феофано.

Тепер вони діють разом. Імператор Василь пише листа до Варда Фоки, в якому визнає, що Іоанн Цимісхій діяв несправедливо, позбавивши його всіх знаків, багатства й постригши в ченці на острові Хіос, — імператор Василь дарує Варду Фоці волю, повертає всі маєтки й багатства, призначає доместиком схол і велить стати на чолі війська, розбити Варда Скліра.