— Я це раніше знала, — обережно відповіла Феофано. — Так хто ж це може зробити? Ти знову мовчиш? Чому?
— Імперію можеш врятувати тільки ти, Феофано.
— Нарешті я почула від тебе одверте слово... Проте ти не кінчив... Врятувати імперію можу я разом з тобою. Адже ти так думаєш?
— Мені пізно про це думати. Що я — тільки проедр, тінь імператорів, постільничий. Одно тільки пам’ятай, Феофано, віднині проедр служитиме лише тобі.
— Спасибі, проедре, ти знаєш, що стати зараз на чолі імперії я не можу. Так, Василю, і тобі, і мені вже пізно...
— Так що ж робити?
— А ти скажи, проедре... Якщо ти прийшов до мене, то знаєш, що робити.
— Я справді думав про це... Василь і Костянтин неспроможні, їх треба усунути...
— Ти думаєш, їх треба усунути силою й вислати?
Проедр на хвилину затявся.
— Імператорів не усувають, а знищують, — тихо промовив він. — Ти добре це знаєш, Феофано...
— Так, — сказала Феофано, й на очах її проедр побачив сльози. — Важко, дуже важко... І хто це може зробити?
Проедр довго дивився на неї.
— Доведеться мені...
— А на кого ж спертись? — запитала Феофано. — Хто сяде на троні?
— Я довго думав і про це... Вважаю, що спертись можна тільки на одну людину — на Варда Фоку.
Феофано навіть здригнулась. Виявляється, проедр тямить ще в людях, добре знає, до кого тяжіє та константинопольська знать, що виїхала до Малої Азії, одного він тільки не знає й не повинен знати — Феофано набагато раніше, ніж проедр, зупинила свій вибір на Варді Фоці.
— Це, либонь, правда, — згодилась Феофано. — Варда Фоку підтримає вся знать і навіть синкліт.
— Я хотів би, щоб Варда підтримала ти, Феофано, бо ти найближча його родичка, жона Никифора.
— Так, я була жоною Никифора, а нині його нещаслива вдова.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Володимир» автора Скляренко Семен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИН РАБИНІ“ на сторінці 136. Приємного читання.
TextBook