Розділ VI Львів, 30 червня 1941 p.: події

– Західноукраїнської Народної Республіки (листопад 1918 р. – березень 1923 p.).

Пікантність ситуації полягає в тому що протягом усіх років свого існування – чи то на території сучасної України, чи то за її межами – провідники всіх чотирьох державницьких формацій люто поборювали одне одного. Причина – фундаментально відмінні ціннісні орієнтації: від радикально-комуністичних до поміркованих буржуазно-ліберальних. А сумістити різновекторні ціннісні орієнтації в межах однієї політичної моделі ніде, нікому і ніколи у світі не вдавалося.

Як показали всі наступні події – не вдалося це й українцям. Крім того, як це завжди буває в українській політиці, можливо, маємо справу з черговим прикладом відвертої маніпуляції. Ось оціночне судження, яке перекреслює пафос заяв В. Горбового: «В гарячковій атмосфері останніх тижнів перед початком німецько-советськой війни бандерівцям вдалося змонтувати т. зв. «Український національний комітет» на т. зв. «З'їзді Української політичної еміграції», під декляраціею якого підписалось деяке число громадян із інших політичних угруповань… дехто, до яких звернулись за підписами, відразу відмовились, як, напр., генерал В. Петрів».[206]