— Акустика, як у храмі божому, — промовив Андрій, обережно пробуючи кожне поліно, щоб, бува, не виломити ногу.
— Уже почалося, здається. Ну, брат, такого цирку ти ще не бачив.
— Ложа-бенуар, прошу, — Ігор змахнув долонею тріски з поліняки і широким жестом запросив Андрія сідати.
— Ява перша. Джіммі з Техасу! — оголосив Петро.
Площа була запруджена. діпістамп. Вони повилазили на мури, живими гірляндами обвили дашок сторожки біля брам, мов гусінь, обліпили розлогі віти платанів. Промовець стояв на площадці перед скляними дверима адміністративного корпусу, а прямо від його ніг і аж до клумби розмістився напівлежачий «партер».
— Їдьте в Америку, джентльмени, — багровіючи від напруги, кричав промовець. — Це кажу вам я, Джіммі із штата Техас. Ви можете поселитись де завгодно, в якому завгодно місці Півночі або Півдня. Кожен штат має свій уряд, свою конституцію. Тільки американський спосіб життя забезпечує повну свободу особи і особистої ініціативи. За двомісячний заробіток ви можете купити автомобіль. Америка чекає на вас, джентльмени! — викрикнув промовець.
— Аякже, з розкритими обіймами, — глузливо зауважив Микола.
— Він каже правду! Там у кожному штаті свої закони. Мені розповідали, — їдко кинув сусід. — У штаті Пенсільванія, наприклад, закон забороняє стріляти жаб у недільні дні. В місті Норфолку закон зобов'язує жителів строго стежити, щоб кури несли яйця від восьмої до шістнадцятої години. А в. Ондахо конституція забороняє людям спати в собачих конурах…
Хлопці не могли стримати сміху. А сусід вів далі з якоюсь сатанинською люттю у потемнілих очах:
— Багато, хлопчики, у них мудрих законів, тільки нема такого, щоб забороняв емігрантам здихати з голоду.
— Ходімо, хлопці, набридло. Он ще один зазивало вилазить, — буркнув Ігор, підводячись.
— Посидь, Ігорок, усе одно обідати не дадуть, поки не скінчиться ця комедія.
— Я звертаюсь до вас від імені і за дорученням радянського представника в Парижі!
На плаці враз затихло. Всі уважно роздивлялися постать промовця, що з'явився на площадці замість американця. Цивільний костюм погано приховував його військову виправку. Голос сильний, чіткий, як в актора на сцені.
— Всесвітня спілка молодих християн на прохання радянської місії в Парижі організовує молодіжний пересильний табір. Поки радянські органи будуть займатися перевіркою людей для їх репатріації в Союз, у таборі буде організовано навчання слюсарній, столярній та автомобільній справі.
Якусь мить площа тривожно мовчала і раптом вибухнула криком. Захоплення і лють злилися в єдиний високий звук. Він бринів над головами людей, розколений на тисячі голосів, на тисячі слів.
— Катись калбаскай, краснапузий! — заверещав під стосом дров чийсь надтріснутий тенор.
— Продають, братці! — надривався пропитий бас. — Агітатор! Тягніть його звідти!
— Ми повернемося, але то вже буде наша, а не радянська Росія!
На площадку вийшов комендант табору, капітан Сміт. Він обвів червоними очима натовп і підняв руку. Крики припинилися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний лабіринт» автора Сичевський Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА СЛІД ПО ЖУРАВЛЯХ“ на сторінці 47. Приємного читання.