Розділ «СПРАВА ЧЕСМЕНА»

Відразу, обурення, ненависть до молодика, що сидів навпроти на лаві підсудних, можна було прочитати на обличчях присяжних. Вони дивились на його зухвало випнуте підборіддя, зневажливо стиснуті губи. Вони пригадали низку злочинів, вчинених ним раніше. Цей був здатний на все, в тому числі й на такий огидний вчинок.

Чесмен зіщулився під їх поглядами. Він відчув хвилю ненависті до себе. Він схилив голову. На лаві присяжних це розцінили як мовчазне визнання вини.

Прокурор використав цю ситуацію до кінця. Потоки сліз з очей дівчини надзвичайно сильно вплинули на настрій присяжних. Зробивши довгу паузу, прокурор гучним голосом, так що його почули всі в залі, сказав:

— Міс Меса, чи здатні ви знову упізнати в цьому залі людину, яка того вечора витягла вас із машини вашого друга і вштовхнула до своєї?

Дівчина, не підводячи голови, витягла руку і вказала нею на лаву підсудних.

— Так, це чоловік у блакитному костюмі, що сидить отам на лаві.

— Той, що опустив очі долу, не наважуючись глянути вам в обличчя?

— Так.

Вона не могла дати іншої відповіді, наполохана до смерті Мері-Еліс Меса. Адже інспектор Гузен показав їй Чесмена і сказав, що це і є «бандит з червоним ліхтарем». А тут, у суді, вона побачила його знову. Який вигляд мав чоловік, що вчинив тоді на неї напад, вона як слід не могла пригадати. З переляку він здався їй якоюсь примарою, а не людиною з крові й плоті. Ні обличчя, ні одягу, ні зросту — нічого не зафіксувала її пам'ять.

Але присяжних такі думки не хвилювали. Їм було ясно одне: так, людина у блакитному строкатому костюмі — це він.

Менш драматично, але зате більш по-діловому відбувся допит другої жінки, що виявилась натурою куди сильнішою, і, здавалось, уже подолала переживання після нічної зустрічі з бандитом. Вона теж, не вагаючись, вказала на Чесмена і повторила те, що почула від поліцейського інспектора:

— Це — «бандит з червоним ліхтарем».

В американському судочинстві адвокат має право на перехресний допит свідка обвинувачення після того, як той дасть показання. Оскільки Чесмен захищав себе перед судом сам, йому повинні були дозволити провести перехресний допит обох жінок. Але коли він підвівся зі своєї лави, щоб поставити перше запитання, серед присяжних і публіки спалахнуло обурення. Подумати тільки, після всього він ще насмілюється мучити свої жертви безглуздими запитаннями!

Перше запитання Чесмена до Мері-Еліс Меса було:

— Чи можете пригадати, як ви описали у поліції чоловіка, що напав на вас?

Дівчина безпомічно знизала плечима:

— Вже не пригадую, це ж було так давно.

Мері тоді описала його так: малий на зріст, вузькоплечий, схожий на італійця.

Чесмен випрямився на весь свій зріст:

— Хіба я малий на зріст, міс? Хіба у мене вузькі плечі? Хіба я схожий на італійця і говорю з італійським акцентом, як це ви заявили в поліції? Може, ви помилились? Подумайте добре, міс!