Розділ без назви (2)

155.1. Справжнім ім'ям Батта було Арістотель. Батт (Баттос) спершу було титулом правителя, а згодом стало власним ім'ям.

155.2. Оракул було складено перегодом.

157.1. Цей розділ базується на спільному переказі терайців і кіренців.

157.2. Аполлон побував у Лівії, коли привів туди фессалійську дівчину Кірену і зробив її царицею тамтешньої країни.

157.3. Жерці пояснили невдачу незнанням того, хто одержав оракул.

157.4. Азіріс – це якась місцева назва і, можливо, що сам Геродот мав нагоду відвідати цю місцевість.

158.1. Можливо, Іраса (сучасне Ерсен) на краю лівійського' плоскогір'я при затоці Бомба.

158.2. Джерело Аполлона згадується в одному з гімнів Піндара.

158.3. Це означало наявність дощів у цій посушливій частині Лівії. Кірена була заснована приблизно в 631 до н. є. Геродот мав рацію твердити, що (розд. 159) двоє перших царів царювали 56 років і що напад єгиптян (II, 161) у 570 р. до н. є. стався при третьому цареві Батті II.

159.1. Батта як героя-ойкіста шанували в Кірені і на його честь побудували святилище, як Мільтіадові на Геллеспонтському Херсонесі.

159.2. Число мешканців Кірени залишалося таким, скільки було первісних колоністів. Отже, з метрополії не прибували нові колоністи.

159.3. Поділ землі і виплата боргів були характерними для давніх держав, а тут ідеться про поділ землі за рахунок земель тубільців. Отже, тут не було громадянської війни, але була війна з чужоземцями.

159.4. Тут Геродот каже, що єгиптяни не знали греків до подій, що про них ішлося в II, 152. Фараон XXVI династії Апріес (589-570 до н. є.).

160,1. Місто Барка було розташоване на западі від Кірени, на східному березі затоки Сіртіс (тепер Сідра).

161.1. Кірена зазнала занепаду через збільшення людності і через розбрат у царській родині. Кевкон – місцевість у Лівії. Часто пророчі святилища втручалися до внутрішніх справ різних держав, щоб припинити повстання громадян.

161.2. Реформи Демонакта полягали в тому, що перші колоністи мають право тримати рабів, нові колоністи одержують права громадянства, а монархи позбавляються більшості своїх колишніх привілеїв.

161.3. Так сам Меандрій просив, щоб після припинення його політичної діяльності за ним залишили його жрецьку посаду (III, 142).

162.1. Про Евельтонта буде далі (V, 104).

162.2. Про скарбницю корінфян у Дельфах було в І розд. 14. Геродот, напевне, був у Дельфах.

163.1. У Кірені з нагоди союзу з Самосом було випущено монету (тетрадрахму) з емблемою Самосу – головою лева і емблемою Кірени – рідкісною рослиною сільфієм.