Розділ без назви (2)

145.3. Плем'я мінійців Геракл, який узяв участь у поході аргонавтів, вигнав із острова Лемносу (III, 137-138).

145.4. Аргонавти застали на Лемносі лише жінок, які повбивали всіх чоловіків. Наступні мешканці острова були нащадками аргонавтів.

145.5. Тіндаріди – сини Тіндарея – Кастор і Полідевк, брати Гелени і Клітемнестри, матір'ю яких була Леда.

145.6. Це виняток, оскільки спартанці не приймали до себе чужинців.

146,1. Геродот, очевидно, переносить сучасний йому звичай спартанців до міфічних часів.

147.1. Аргея – дочка Автесіона, дружина спартанського царя Арістодема (VI, 52).

147.2. Про стосунки давніх греків із фінікійцями нема сумніву. Від фінікійців греки навчилися добувати метали, виготовляти пурпур і головне – використовувати алфавітне письмо. Згідно з грецьким міфом засновником міста Фів у Беотії був фінікієць Кадм, син фінікійського царя Агенора, брат Європи і чоловік Гармонії. Свої письмові знаки греки називали кадмейськими, або фінікійськими. Торговельні колонії фінікійців існували на островах Егейського моря та в інших краях Середземномор'я. Найзначнішою колонією фінікійців (сідонян) в Африці був Карфаген (Керет-Хадаш – «Нове місто») на місці сучасного Тунісу.

148,1. Кавкони (І, 147) – давнє населення материкової Греції, яке називається тут парореатами, тобто гірським племенем, що мешкало на плоскогір'ях Аркадії, в Тріфілії між Елідою (Елеєю) та Мессенією, де і тепер ще залишаються сліди їхнього перебування.

149.1. Нащадки Айгея – Айгейди були у Фівах та в Акраганті на Сіцілії, а також на о. Тері та в Кірені. Вони були спадкоємними жерцями Карнейського Аполлона.

149.2. Тут ідеться не про плем'я, а про соціальне угруповання – про фратрію.

149.3. Ерінії – богині помсти, які переслідували злочинців – убивць. Згідно з Павса-нієм (автором середини II ст. н. є.) у Спарті були святилища Кадма, Ойоліка і Айгея.

150.1. Історія заснування Кірени викладається в двох версіях – Тери та Кірени.

150.2. Цар був також верховним жерцем.

151.1. У тексті слово «метек» (метойкос) слід розуміти як чужоземець, чужинець.

151.2. «Коробій» – могло бути ім'ям якогось морського божества крітського міста Ітан.

151.3. Названий тут острів Платея, очевидно, один із острівців Лівійського моря на сході сучасної Тріполітанії.

152.1. Звичайний шлях із Егейського моря до Єгипту був повз о. Родос до Кіпру і далі до гирлів Нілу.

152.2. Про Тартесс уже було в кн. І, розд. 163.

152.3. Про цього егінця Сострата нічого з інших джерел невідомо. note 12

153,1. Постанова терайців (мешканців о. Тера чи Фера) складалася з 4 параграфів: 1) число колоністів мало бути обмеженим; 2) колоністи обиралися через жеребкування, за винятком єдиних синів; 3) кожна область о. Тери мала взяти участь у заснуванні колонії; 4) ойкістом (засновником колонії) мусив бути Батт. Монархічна влада існувала на Тері і повинна була існувати в її колонії.