Розділ без назви (2)

175.2. Справді Амасій найбільше дбав про відновлення старих пам'ятників, ніж про будівництво нових.

175.3. Перевезення монолітної «каплиці» (наіскос) із Елефантіни далеко на північ є сумнівним.

176,1. Збереглися пам'ятники, на яких Осіріс лежить на смертнім одрі, а біля його ніг Ісіда та Нефтіда, його сестри, але ці пам'ятники невеликих розмірів. Можливо, що колосальна статуя, про яку тут ідеться, ніколи не стояла на призначеному для неї постаменті.

177,1. Очевидно, приводом для приписування єгиптянам такого закону були регулярні переписи населення та записи про заняття кожного мешканця. Згідно з Плутархом закон про кару за дармоїдство був заведений Драконтом, афінським архонтом, а згодом Солон зробив його не таким жорстоким. Солон не міг запозичити цього закону в Амасія, бо Амасій почав владарювати після того, як Солон запровадив своє законодавство в Афінах. Приблизні дати життя Солона 640-560 до н. є.

178.1. Серед греків, що приятелювали з фараоном Амасієм, називали Піфагора, Солона і Полікрата, самоського тирана. Амасій протегував грекам. Він дозволив їм побудувати в Дельті місто Навкратіду, де були їхні святилища, і вони мали там своїх архонтів.

178.2. «Святилище еллінів» було розташоване на півночі від грецького міста. Таке різнорідне населення міста могло якось підтримувати свою єдність лише через те, що перебувало у «варварському» оточенні. Архонти Навкратіди називалися тімухами (тімухой).

178.3. Перелік міст, які брали участь у заснуванні Навкратіди, вказує на важливе для грецької торгівлі значення цього міста. Лише Егіна (на о. Егіні) була містом континентальної Греції.

180.1. Ця пожежа сталася в 518 р. до н. є. Геродот всупереч іншим своїм сучасникам не вважав, що святилище могли підпалити Пейсістратіди.

180.2. Давній Єгипет був головним експортером галуну, яким просочували дерев'яні частини храмових будов.

180.3. Двадцять мін срібла, або галуну – це був досить скромний внесок. note 25

181.1. Союз із кіренцями був прямою протилежністю політики попереднього фараона Апріеса (розд. 161).

181.2. Очевидно, тут ідеться про Батта II, який почав владарювати в 574 р. до н. є. і переміг військо Апріеса (кн. IV, розд. 159).

181.3. Кірена підкорилася персам без опору (III, розд. 13).

182.1. Ідеться про портрет Амасія, такий, який клали в труну з мумією, тобто такий, як фаюмські портрети греко-римського періоду. Про сятилище Гери (Герайон) на Самосі в кн. III, розд. 60.

182.2. Справжнє значення цих дарів було в тому, що торговельний шлях із Єгипту до Егейського моря проходив через о. Родос і Кіпр. Фаселіда (Фаселіс) – приморське місто Лікії неподалік Памфілійської затоки було важливим портом на цьому шляху.

182.3. Це означає – перший із єгипетських фараонів. Можливо Геродот не знав, що Кіпр завоював ассірійський цар Саргон II (721-705 до н. є.) у 709 р. до н. є. і кіпріоти (Виплачували данину ассірійським царям Асархаддонові та Ассурбанапалові (680-627 до н. є.). Тут кінець «Єгипетського логосу».

© Aerius, 2003

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!