Розділ без назви (2)

165.1. Тут ідеться про ном у Дельті, а не в Горішньому Єгипті, де було місто Хемміс (Ахмім).

165.2. Кількість населення, очевидно, значно перебільшена.

166,1. З перелічених тут номів Фіванський був у Горішньому Єгипті, а всі інші в Долішньому.

167,1. Геродот цілком правильно тут підкреслює, що зневажливе ставлення до людей фізичної праці було властиве давнім народам. У Спарті всі види фізичної праці було доручено так званим періойкам і заборонено для повноправних громадян.

168.1. Про привілеї жерців було сказано в розд. 37.

168.2. Арура (тобто ділянка орної землі) мала форму квадрата, кожна сторона якого дорівнювала 52,50 м; Єгипетський або самоський лікоть як міра поверхні мав 0,525 м, а царський лікоть – 0,532,8 м.

168.3. Смажена пшениця була звичайною поживою давніх єгиптян.

168.4. «Арістер», або котіла, вміщували в собі 0,275 л.

169,1. Фараон Апріес (589-570 до н. є.) зазнав дві поразки. Після першої вінще залишався номінальним владарем, а після другої він намагався повстати проти Амасія, але був узятий у полон. note 24

169.2. Гробниця Амасія, очевидно, була в самому палаці. Храм і палац становили одну будову.

169.3. Капітелі та стовбури єгипетських колон мали форми квітки лотосу, китиці папірусу або пальм.

170.1. Тут Геродот має на увазі Осіріса (Усіре). «Гробниці» цього бога показували в різних краях Єгипту, де нібито було знайдено частини пошматованого Сетхом тіла Осіріса. Ця множина місць поховання Осіріса пояснюється тим, що коли його культ поширився в усьому Єгипті, багато місцевих богів було ототожнено з ним.

170.2. Штучні озера, або ставки, в священних округах існували в Єгипті. На о. Де-лосі такий ставок був біля святилища Аполлона. Геродот, звичайно, бачив його ще до відвідання Єгипту.

171.1. Єгипетські містерії, як і давньогрецькі, складалися з чотирьох частин: таємні священнодії, жертвоприношення, пантомімні вистави та виголошення священної промови.

171.2. Тесмофорії – аттіцьке свято сівби, яке справлялося від 10 до 13 дня місяця Піанепсіона (це був кінець жовтня). В ньому дозволялося брати участь лише одруженим жінкам. Геродот гадав, що це свято було запозичено Греками з Єгипту, бо він ототожнював грецьку Деметру з єгипетською Ісідою. Обом богиням приписували заведення хліборобства та законів.

172.1. У деяких джерелах Амасій називається шурином Апріеса, але, незважаючи на це, він залишався до свого воцаріння простолюдином.

172.2. Розповідь про таз для обмивання ніг не могла бути єгипетського походження, але зв'язана з грецькими переказами. Про це є згадка і в Арістотеля.

173.1. В давніх греків світла частина дня поділялася на чотири чверті: світанок, базарний час («агора заповнена людом»), південний час, вечір. Базарний час тривав від 9-ї до 11-ї год.

173.2. Навколо імен Амасія та Креза, як і інших видатних людей свого часу, утворилося багато легенд і анекдотів. Так перегодом Амасія стали вважати чаклуном.

175.1. Статуї було поставлено перед пілонами, тобто перед приворітними спорудами, а сфінкси з обох сторін від брами охороняли вхід. Геродот звернув увагу на те, що єгипетські сфінкси мали голови чоловіків (тобто фараонів), а не жінок, як той сфінкс (правильніше – сфінга) у міфі про Едіпа (Ойдіпода).