Розділ «Частина друга Репресії Другої Речі Посполитої»

Свідок Радзейовський характеризує перебіг зборів НП від 11 березня 1937 року. Каже, що ген. Янушайтіс сказав там, що нині у політиці вирішувати повинна воля народу, тому поляки повинні мати волю для повного придушення і підпорядкування українців, бо то варвари. «Наша місія, — говорив генерал Янушайтіс, — і надалі бути форпостом християнства і нести культуру на схід, їхньою місією є нищення культури і поширення варварства».

«Давніше, — казав генерал, — були два центри на Волині; один пропагував польськість — це Кременецький ліцей, другий, русифікаторський — Почаївська лавра. Сьогодні маємо два українізаційних центри — і Почаїв, і ліцей, обидва служать сьогодні українізації Волині».

Свідок Стефан Чарноцький, колишній повітовий староста у Крем'янці, куратор Кременецького ліцею, інженер-агроном, голова об'єднаних громадських організацій у Крем'янці: — Не було польсько-української співпраці, вона почалась лише після заснування ВССМ — Волинського союзу сільської молоді. Він зараз має 10 тисяч членів. Внаслідок виявлення шкідливої для Польщі діяльності 93 відділи «Просвіт» рішенням пана Волинського воєводи були розпущені. Така сама доля чекала і економічно-рільничу організацію «Сільський Господар» за шкідливу для держави політичну тенденцію. Одночасно дозволено непольському населенню співпрацю з поляками у змішаних організаціях.

Свідок Ковалевський: ВУО налічує близько 10 тисяч членів. Народжених поза територією Волині є не більш ніж 100 осіб.

Tygodnik «Wołyń», Łuck, 1937, nr24

Корпус прикордонної охорони, полк «Здолбунів». Л. дз. 2219/таємно ПВ. Рівне дня 30 вересня 1938 р.

Координаційний комітет при ДОК І.

Керівник Реф. Підгот. Військової Безпеки, На руки дипломованому майору Крогульському у Любліні.

НАРОДНІ УНІВЕРСИТЕТИ Л. К. - доповідна

Доповідаю, що Кременецький ліцей організовує народні університети згідно з доданим оголошенням.

Програма курсу включає історію України і українську літературу. Кременецький ліцей письмово звернувся також до польських організацій, щоб розіслали названі курси.

Про вищенаведене доповідаю тому, що, на мою думку, на такі курси, які організовує Ліцей за громадські гроші, зголошуються на 99 % українці і русини, кандидати на українських націоналістів.

Польські організації до цього часу відмовлялись брати участь у курсах. Умовляння лояльних до цього часу русинів («тутешніх — волиняків»), що вони є українцями, за допомогою вивчення української історії і літератури за польські гроші вважаю дуже шкідливим для Польської держави за сучасних умов. Ставлення до української історії як до рівноправної з історією Польщі чи польською літературою є не тільки шкідливим, але одночасно з точки зору науки є каліцтвом, бо незалежної Української держави ніколи не було, як і український народ ніколи не мав незалежної літератури, і лише в останні 20 років ці поняття вигадані ворогами Польської держави. Народні університети з такою програмою вважаю за подальше продовження компрометованої до цього часу волинської політики.

Командир полку службово відсутній, в/з Жулкевський, капітан

CAW, DOK 11,371.2.176

Протокол зборів польської парламентської групи Волині, які відбулись 1911.1939 р. в Луцьку з ініціативи і на запрошення Волинського воєводи.

Присутні: Волинський воєвода Александер Гауке-Новак Сенатори: ксьондз інфулат Казімєж Носалевський Голова Окружного Суду Тадеуш Гедройць Голова Промислово-торгової палати Ігнаци Пуласький Депутати: Станіслав Хмєлінський

Болеслав Янковський, голова Спілки польських учителів Волинського округу Валенти Карліковський, голова В.Т.О. і В.Р. Адольф Шишко-Богуш

Магістр Станіслав Вненк, голова Союзу осадників Кременецького повіту

Голова Окружної ради Табору народного об'єднання, Казімєж Левицький