Розділ «Частина друга Репресії Другої Речі Посполитої»

Оскільки зміцнення у місцевостях ідеї, яку поширює наш православний календар, значною мірою підтримає оборонну силу країни, осмілюємось звернутись до пана Генерала з проханням порекомендувати наше видання у військових підрозділах і ПВ до вжитку у світлицях, можливо, як пам'ятні подарунки для солдатів, які звільняються у запас.

Віримо, що пан Генерал не відмовить у нашому проханні, дозволяємо собі переслати зразковий примірник календаря на 1938 рік і залишаємось завжди готовими до послуг. (Печатка: Православний календар, поштовий ящик 123. Рахунок № 60407.) /—/ підпис нерозбірливий.

CAW, Gab. Ministra, 1,300.1.410. s. nienum.

Мечислав Венжик, підполковник саперів на пенсії Алея Війська Польського 12, Жолібож. Варшава, дня З грудня 1936 р.

До пана міністра військових справ у Варшаві.

Доповідаю пану міністру, що, як офіцер і кавалер ордена Віртуті Мілітарі, вважаю своїм обов'язком доповісти пану міністру причини моєї відставки з посади президента міста Луцька, а також спостереження польської праці на Волині.

У період 2,5 року праці у Луцьку додав місту маєтності у кількості близько 10 його річних бюджетів, що ствердила ревізійна комісія, а міська рада прийняла до затверджуючого відома.

Опрацював програму міських інвестицій і почав розробку плану господарського розвитку Волині, але мої проекти постійно наштовхувались на опір воєводського уряду до тієї міри, що проти мене розпочалась судова справа про перевищення влади після низки службових перевірок, які безрезультатно намагались дискредитувати моє хазяйнування.

Після встановлення, що пан воєвода Юзевський зайняв відносно мене негативну позицію, я подав у відставку, оскільки набув переконаності, що польська державна праця на Волині спирається на помилкові політичні положення.

На мою думку, польські інтереси у східних воєводствах базуються у містах, дворах і костелах.

Без Львова і Вільна, без польського землеволодіння і без костелів у східних воєводствах ми були б тільки окупантами, оскільки село не є польським.

Якщо хочемо будувати Польщу у східних воєводствах, повинні там зміцнювати міста, двори і костели, а одночасно розбудовувати промисловість, скликаючи з цією метою робітників із заходу, і опановувати торгівлю, доручаючи її польським купцям. Парцеляція польських маєтків допускається тільки за таких умов, щоб польська культура двору змінила польську культуру села шляхом закладання на парцельованих територіях зразкових, високопромислових польських господарств (як чеські й німецькі на Волині).

Економічне оволодіння територією майже завжди веде до політичного панування, отже, на Волині є небезпека, що скоро з точки зору економіки територія буде повністю захоплена українцями.

На підставі власних спостережень і почутих думок прокуратури, правництва, війська, військового вишколу «Стрільця», Союзу землевласників і ряду громадян здобув глибоке переконання, що політика пана воєводи Юзевського розбиває польське суспільство і хвалить українців до такого ступеня, що поляки стають зневаженими, а гасло «різати ляхів» стає все більше популярним.

Пан воєвода Юзевський не володіє ситуацією і навіть не орієнтується у місцевості, що є наслідком помилкової політики воєводи, щораз більше ворожої для Польщі і чужої.

Венжик, підполковник саперів на пенсії

CAW, Gab. Min. /, 300.1.412

Командування полку «Сарни» КОП, JI. Эз. (нерозбірливо)у Сарни дня 28.IX. 1938 р.

Координаційний Комітет, Люблін.

Представляю копію листівки, пересланої Кременецьким ліцеєм.