Розділ «Частина друга Репресії Другої Речі Посполитої»

Головним союзником другого способу вербування до сільської шляхти була злиденність. Її вистачало навіть на волинському чорноземі, не кажучи вже про Галичину. Якщо 27 % волинян мали до 2 га землі, а 40 % — від 2 до 5 га, то щонайменше ця перша група повинна була десь працювати поза господарством, щоб якось утримувати родину. Кожний такий «господар» — робітник у лісництві чи той, що забивав брукове каміння у шосе, мусив ставати «шляхтичем», аби не залишитись безробітним. Таку долю я бачив власними очима. «Відщепенців» чекала на селі найбільша кара: бойкот рідного середовища. Вони плакали, переживали муки, але до осередку і до костелу йшли, бо діти не могли залишитись без шматка хліба. І чекали, коли на окупанта впаде кара Божа.

І коли вже дочекались, то увібралось кудись без сліду десятки і сотні тисяч змученої «шляхти», примусові католики вернулись до православ'я, залишилась тільки смертельна ненависть до польськості.

Але не всі, однак, повернулись, частина виявилась втраченою для українського народу. Особливо ті, кого зв'язали змішані шлюби. Одних незабаром вирізала УПА, інші перебрались на польські терени, щоб увійти в чуже середовище, — і почували себе нещасними до смерті.

Документи 50-52

5 полк підгалянських стрільців, Л. дз.393/таем.

Перемишль, дня 24. VI. 1936 р.

Командир Округу корпусу №Х, Перемишль.

Звіт з вишколу і виховання прикарпатської шляхти у 5 ппс.

За наказом ДОК X Л. дз. 959/таєм. від дня 8.V. 1936 р. подаю звіт про стан праці з греко-католицькими стрільцями шляхетського походження за весняний період 1936 р.

Річний досвід праці 5 полку підгалянських стрільців над усвідомленням тvfx стрільців, створення нової шляхетської роти молодшого віку в поточному році у 5 ппс, налагодження тісного зв'язку з місцевістю шляхом виїзду офіцерів 5 ппс до Турчанського повіту, дворазові екскурсійні поїздки представників шляхти до Перемишля у цьому році, як і в минулому червні на Євхаристичний Конгрес, і, нарешті, тісний контакт командування полку з місцевими польськими діячами (у Турчанському повіті) дали полку можливість сформувати собі чітке розуміння цієї справи і зробити низку конкретних висновків для полку, як і побажань щодо подальшої допомоги з боку вищої військової влади та необхідності тіснішої координації цієї акції з владою державної адміністрації — освітою, костельною владою і т. д.

І. Короткий виклад щодо нинішнього стану обох рот з точки зору вишколу і військового виховання.

А. 2 рота стрілецька (старшого віку) ОРГАНІЗАЦІЯ:

Командир роти — кап. Хашчинський + 2 молодших офіцери, тепер тільки 1.

Склад роти — 113 стрільців.

Складається з:

Ходачкової шляхти І груп. кат. 86 стрільців з Турчанського повіту.

Селянського походження І груп. кат. 6 стрільців з Турчанського повіту.

Селянського походження різн. кат. 20 стрільців з інших повітів.

Рота складається з двох взводів. Командирами взводів є офіцери, нині один офіцер, заступниками — підофіцери у званні сержанта і взводного. Застосовано індивідуальну систему вишколу. Стан кадрів відповідає поставленому завданню.

ВИШКІЛ