Розділ «Додатки»

Беаурін (де Беаурін) Януш (25.12.1893–1959), поручик, льотчик-до-зорець, з 1937 р. — генерал бригади Війська Польського. Народився у Варшаві, навчався у Варшавській гімназії та на механічному факультеті Львівської Політехніки. З 1914 р. служив у Польських легіонах австро-угорської армії. 1916 р. закінчив авіаційну школу у Вінер-Нойштадт, потому у складі 34-ї австрійської авіаційної роти воював на Італійському фронті. У 1918 р. повернувся до Львова, де був одним з організаторів Польської Організації Військової. 13.11.1918 збитий українськими підрозділами у небі над Львовом. З 13.11.1918 лікувався у лікарнях Львова та Кракова. По одужанні з березня 1919 р. обіймав посаду начальника штабу управління військово-повітряних сил Головного командування Війська Польського. Після завершення польсько-радянської війни працював у галузі літакобудування, зокрема у 1926 р. створив і очолив Інститут технічних досліджень авіації. Протягом 1935–1939 рр. — заступник командувача авіації Війська Польського. По закінченні Другої світової війни перебував на еміграції у Великобританії (ЦДІА у м. Львові. — Ф. 659. — Оп. 1. — Спр. 15. — течка № 8; Słownik biograficzni generałów wojska polskiego 1918–1939. — Warszawa, 1998. — S. 73).

1. Стефан Бастир, фото 1920 р. Із фондів ЦДІА ум. Львові

2. Януш Беаурін, фото 1930-х років. Із фондів ЦДІА ум. Львові

Роланд Євген (2.12.1891-?), поручик, військовий льотчик. Народився у Львові. Під час Першої світової війни служив у складі авіації австро-угорської армії, з 5.11.1918 — у польському авіаційному загоні у Львові.

13.11.1918 під час виконання бойового завдання підбитий українськими військами, дістав важку контузію. Від 14.10.1920 перебував у резерві, мешкав у Львові. У 1930-ті роки був одним з організаторів і керівників авіаційної секції польського Союзу оборонців Львова (ЦДІА у м. Львові. — Ф. 659. — Оп. 1. — Спр. 22. — С. 18–19).

Стец Стефан (25.11.1889-11.05.1921), поручик, військовий льотчик, згодом — майор Війська Польського. Народився у Львові. Служив у польському авіаційному загоні у Львові з 5.11.1918. У 1920 р. — заступник командувача польської авіації. Загинув в авіаційній катастрофі у Варшаві. 24.11.1935 перепохований на Цвинтарі «Орлят» у Львові (ЦДІА у м. Львові. — Ф. 659. — Оп. 1. — Спр. 23. — С. 40–42)

1. Стефан Стец, фото 1918 р. Із фондів ЦДІА ум. Львові

2. Владислав Торунь, фото 1920-х р. Із фондів ЦДІА ум. Львові

Торунь Владислав (7.07.1889-9.08.1924), поручик, льотчик-дозо-рець, згодом — підполковник Війська Польського. Народився у м. Новий Санч. З 4.11.1918 був заступником з технічної частини командира польського авіаційного загону у Львові. У повоєнний час — начальник авіаційних майстерень у Варшаві. Трагічно загинув. 24.11.1935 перепохований на Цвинтарі «Орлят» у Львові (ЦДІА у м. Львові. — Ф. 659. — Оп. 1. — Спр. 23. — С. 55–56)

---

Командний та особовий склад Повітряного флоту 1918 р.[2]

---

Інспекція Повітряного флоту УНР (з травня 1918 р. — Української Держави):

Горшков Георгій, полковник, військовий льотчик, голова інспекції;

Вегинер Олександр, полковник, голова інспекції (після Г. Горшкова);

Андреев Сергій, полковник, військовий льотчик, голова технічного відділу;

Мрочковський Антон, сотник, військовий льотчик, голова відділу;

Терлецький Валеріан, значковий, військовий льотчик, помічник голови відділу;

Соколовський Сергій, військовий льотчик, помічник голови відділу, 1.10.1918 звільнений з посади;

Репік Грицько, військовий льотчик, помічник голови відділу;

Березицький Олександр, військовий льотчик, помічник голови відділу;

Білон Петро, дорадчий, старший діловод.

Інспекція Авіації УНР (з травня 1918 р. — Української Держави):

Наконечний Олександр, хорунжий, військовий льотчик, з 16.04.1918 — голова інспекції (до 27.08.1918, 1.10.1918 усунутий з посади та зовсім звільнений від служби);