TextBook загострені риси байдужого обличчя.
Не сахався, коли торкався себе, однак
намагався щось згадати, але
відчув, наскільки це недоречно.
Недоступна для проминулих моїх тутешніх
іронія сповнює потойбіччя.
Справді приємним стало абсолютне
світло, набагато вище за промені у
вікнах реанімації на останньому поверсі.
Олесь Ільченко входить до ряду тих поетів, чий талант зріє від збірки до збірки, проходячи стадії росту неквапливо й менш за все орієнтуючись на примхливі пози та вимоги скороминущих літературних мод. Такі поети ніколи не з'являються одразу готовими, у повному версифікаційному спорядженні. Плекаючи сталу неготовість буття, вони, відтак, довше залишаються відкритими для змін та оновлення; вони поволі опановують нові прийоми, системи римування, метричні ходи, щоб, освоївши їх сповна й давши найдовершеніший зразок певної форми, одразу надовго знехтувати важко здобутим умінням і звернутися до відмінних тем, до засадничо іншого інструментарію. «Міста і острови» — книга всуціль верліброва, тоді як попередні збірки віршувалися більш традиційно. Поезія Ільченка 90-х років минулого століття нагадувала свіжий, життєздатний пагін неокласичного древа, вона взорувалася на верховинних досягненнях «срібного віку» російської літератури (зокрема, на шедеврах Ахматової) і «золотого віку» літератури української (тут насамперед слід згадати про безсумнівний вплив Максима Рильського та Ліни Костенко). Однак перехід до вільного вірша — не єдина новація, що впадає в око. У «Містах і островах» поет неодноразово повертається до своїх давніших творів, переписуючи їх у новому ключі, «перекладаючи», оздоблюючи багатшими напівтонами й напівтінями, вряди-годи докорінно змінюючи первісний варіант. Для прикладу можна порівняти дві поезії, перша з яких була опублікована в «Сузір'ї Ас»:
на дворі сніг
а три царі з дарами
спустеленою вулицею йдуть
минаючи освітлений будинок
єдиний в місті
холодно тепер
неначе й не було ніколи літа
лишилося дивитися услід
царям
остання ніч
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра триває. Літературна критика та есеїстка» автора Москалець Костянтин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Костянтин Москалець Гра триває Літературна критика та есеїстика“ на сторінці 35. Приємного читання.