Розділ «5. Інші джерела»

Куди потім поділися надгробки і попіл?

---

Після спалення трупів, 15 ув'язнених втекли.

---

Жиди не згадувалися як жертви в написі на встановленому в 1974 році меморіалі. В 1991 році напис змінили і тепер там також згадуються жиди (німецьке видання).

Чому перший напис не згадував жидів серед жертв?

======================

7. В кінці 1943 року, приблизно через два тижні після визволення Києва, запрошеним західним журналістам [21] сказали, що шість тижнів тому німці підірвали, ексгумували та спалили просто неба 70000 трупів, подрібнили кістки, що не згоріли, і закопали залишки в ярузі.

· Що трапилося із різницею у 30 000 тіл, і де всі свідки цих палаючих вогнищ, хмар диму і пекельного смороду? Адже совєтам було неважко знайти докази і свідків, щоб переконати в цих звинуваченнях журналістів, а може — ні? Чому фізичні докази не вразили журналістів?

8. На п'ятдесяту річницю (1991) німецького "нападу" на Радянський Союз, ZDF (німецьке телебачення) транслювало серію фільмів Гвідо Кноппа, який підготував їх у співпраці з Держтелерадіо — державним совєтським підприємством, яке вже тоді було під строгим контролем КДБ. 18 червня 1991 транслювали серію, де також обговорювався Бабин Яр.

Жінка на ім'я Шейла Поліщук розповіла там майже те саме, що зазначено вище у розділі 4 цієї глави. Її матір кинулася з дитиною, Шейлою, в яругу. Матір і дочка все більше і більше вкривалися трупами. Матір підставила кулаки під шию дочки, щоб вона не потонула в крові. Солдат нібито став на матір і тому не проштрикнув її багнетом. Матір встигла вилізти з-під цієї гори трупів разом із зомлілою донькою.

· Там показали "яр", що більше скидався на гравійний кар'єр 10 м глибиною і від 20 до 30 м шириною.

· Показали зроблене під кутом ззаду фото, де ряд повністю одягнених (!) осіб стоїть на краю ями, спиною до неї.

· В зафільмованому ще за сталінських часів уривку було показано, як допитуваний зізнався що застрелив 120 осіб. Тоді шестеро людей були охоронцями і шість — виконавцями страти. Він стверджував, що розстріляв близько 120 чоловік протягом 36 годин. Враховуючи швидкість вбивств з показань підозрюваного, заявлених в ефірі ZDF, 33771 страт виконувались би приблизно 10 131 годин.

· Як вдалося матері Шейли Поліщук перевернути себе і свою дочку на 180 градусів і кинутися стрімголов в яр без будь-яких ушкоджень, переломів кісток і мовчки? Якщо мати рятувала дитину від утоплення в крові, то дочка повинна була лежали практично на дні яру, тобто, вона і її мати були серед перших жертв. Таким чином, купи трупів, що лежали на них обох мали величезну вагу.

· Якщо мати і дочка були під багатьма тілами, як солдат міг стояти на матері?

· Якщо солдат стояв на матері, - іншими словами, якщо друга частина історії неправдива — чому ж багнет не вдарив мати чи дочку після того як він змінив свою позицію?

· Якщо мати могла видертися з-під гори трупів, то для того, щоб звільнити свою дочку, вона повинна була б перемістити інші трупи. Зрештою, тіла лежали аби як і були сплетеними! Чому охоронці не помітили її дій?

· І заради деякої різноманітності: інші джерела також говорять про втечі матерів. Книга Жан-Франсуа Штайнера [64] створена на основі багатьох епізодів уявних свідчень "очевидців" і стверджує, що "Іван", який пізніше був підвищений до "Грозного", був убитий під час повстання в Треблінці (ці твердження, проте, були скасовані під час Першого судового процесу Дем'янюка). Ця книга розповідає про дуже схожий випадок, який нібито відбувся приблизно в той же час в Понарах біля Вільно. Загнаний в кут, Штайнер визнав, що його книга насправді є просто романом (втім Енциклопедія Брокгауза залучає його в якості фактичного джерела в своїй статті про Треблінку!). Книга Кузнєцова [39] і "Список Шиндлера" [65] також є творами художньої літератури!

· Інші питання щодо фільму Кноппа: