Розділ «Частина II. Документи і матеріали»

З цього листа Ваша Цісарська Високість може зробити висновок, що всі мої найгірші припущення реалізуються.

Дізнатися у графа Черніна про те, що зараз відбувається в Росії, я не зміг, але він зробив вигляд найсильнішої стурбованості з приводу того, що йому здається, що ця зимова кампанія ще не буде завершена.

Я мушу додати, що це не буде для мене сюрпризом, якщо при його нинішньому критичному положенні справ він поставиться до справи внутрішньої політики як до тимчасового паліативу.

Що стосується зв’язків з російською] Україною, то ця справа досі ігнорується, тому я теж починаю сумніватися, чи може бути вірно спрямованим рух українців, який сприяв би досягненню миру з Австрією та Німеччиною. У будь-якому разі така подія, як призначення Бобжинського, повинна певною мірою сприяти досягненню миру.

Недостатність паліативів для припинення хаосу у внутрішньому стані країни — стає дуже серйозною зовнішньою проблемою — погана спадщина — до початку року надія лише на американську мільйонну армію: саме такою є наша теперішня ситуація!

Із превеликим задоволенням я мав би радість повідомити Вашій Цісарській Високості більш приємні новини.

Завжди готовий служити Вашій Імператорській Високості, Вірнопідданий

Н[икола] В[асилько] м[ісце] п[ідпису].

(Там само. — Арк. 30–31. Машинописна копія нім. м.).

Копія Ерцгерцог Вільгельм Карлсбад, 15. Серпень 1917

Ваша Цісарська Високість!

Вельмишановний пане Ерцгерцог!

Якщо я лише сьогодні відповідаю на доброзичливі листи В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] від 1, 6, 8, 10 числа цього місяця, як і на депешу, то причиною цьому є те, що остаточно про від’їзд В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] на фронт я дізнався лише з останнього листа від 10 числа цього місяця. Ще однією причиною цьому є те, що я до вчорашнього дня, коли мене відвідав президент Левицький, та до сьогодні, коли я отримав в листі копії депеші Залізняка, мав мало чого цікавого повідомити.

Посилаючись на високомилостиві повідомлення В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості], я хотів би висловити лише відверте захоплення від того, що В[аша] Ц[ісарська] В[исокість] лише під час однієї аудієнції і впродовж єдиної поїздки одним великим ривком домігся для українців важливих досягнень стосовно 4 актуальних пунктів. [Ними є]: принцип військового намісництва; заміна назви «рутенський» на «український»; лікування укр. населення на повернутій під час війни території; університет — 3 пункти вже виконані — а те, що останній пункт ще не став фактом, то це можна було б сприймати як належне, особливо враховуючи вплив на Київ саме тепер, чому я зовсім не дивуюсь, до того ж вже впродовж 2 десятиліть я знаю з якими складнощами зіштовхувались політики, які прискіпливо вивчали дане питання і готували його вирішення. Саме зараз як ніколи ще досі має вагу вираз «qui cito dat, bis dat!»[46] Переговори В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] з графом Гуйном без сумніву будуть дуже корисними для нашої справи. Переведення українських чиновників з Західної Галичини до Східної є дуже старим укр. постулатом, виконання якого принесе спокій широкій верстві населення; минулого тижня Левицький був у прем’єр-міністра у справі відбудови вже майже звільненої Східної Галичини. У четвер в президії Кабінету міністрів проводитиметься засідання під головуванням прем’єр-міністра, який ще вочевидь знаходиться під впливом вражень від недавньої поїздки, або ж під впливом розмови з В[ашою] Ц[ісарською] В[исокістю], в якому візьмуть участь міністр праці та міністр землеробства, а також до якого буде залучено укр. панство, яке делеговане для відбудови з боку партій. Після цього засідання Левицький наголосить В[ашій] Ц[ісарській] В[исокості], що збереження теперішнього швидкого темпу врегулювання цього питання може справити найбільший вплив на орієнтацію в Києві! Міністерське питання в даний момент неактуальне, бо, як вірно відмітила В[аша] Ц[ісарська] В[исокість],Зайдлер дав різку негативну відповідь на реалізацію ідей Бека. Він повідомив мені, очевидно під впливом розмови В[ашої] Ц[ісарської] В[исокості] з Вілкенсом418 (додаток II)[47], саме перед цим я поздоровив його з орденом Леопольда, що з цього додатку В[аша] Ц[ісарська] В[исокість] зроблять висновок про мою відповідь. Отже, я розмовлятиму з ним 21 числа у Відні. Звичайно, я одразу повідомлю про все В[ашу] Ц[ісарську] В[исокість].

Надзвичайно важливим є план Візнера419 «Власний український] реферат». Є лише 2 українці, які могли б там добре працювати в якості референтів! Це доцент географії д[окто]р С. Рудницький420, Відень XVI., Arnetgasse 98/29 [його адреса], який створив чудовий твір «Україна», який В[аша] Ц[ісарська] В[исокість] безперечно знає, а ще кращим є доцент нашого університету з східно-європейської історії д[окто]р С. Томашівський421, зараз ополченець у Міглиці, Моравія. Вчений Юбер-шпергер, який працює за контрактом у Міністерстві зовнішніх справ і до нас, українців, прихильно ставиться, знає обох, і певно якнайкраще надасть гофрату Візнеру, кого з цих двох панів слід обрати. Я знав, що Темницький непридатний до цієї роботи, він рекомендований мною лише для реферування українських] газет, і з цією справою він дуже добре справляється. Що стосується партійної спрямованості і поглядів цих двох панів, то вони є безумовними прихильниками напрямку К. Левицького і разом з цим мого — вони обидва є дуже надійні, старанні, порядні. Зрештою, обидва чоловіки дружні один з одним як близнюки.

Я чув одного разу, що Візнер, або ж відповідно Оппенгеймер422 мав намір закликати теперішнього старшого лейтенанта, аудитора д[окто]ра Премінгера на посаду заступника цивільного прокурора до Чернівців, до міністерства.

Премінгер був позивачем у справі Крамаржа423: він є дуже вмілим, дуже добре зорієнтованим і дуже інтелігентним. За підтримки одного з цих укр. професорів він, звісно, міг би досягти колосальних успіхів. Якщо Візнер не сам обговорить зі мною цю справу, тоді я обов’язково мушу його відшукати 21 або 22 серпня, і, само собою зрозуміло, що я не згадаю жодного слова.

Отже, згідно доданої депеші, Бандрівський повинен вже бути в дорозі — я дуже хочу дізнатися, чи запрошує Візнер Черніна до справи — у всякому випадку вже настав для цього час. Те, що з Залізняком і Бандрівським я справді схитрував, доводить наступне: згідно з додатком III[48] депутат Державної Ради д[окто]р Зюдекум повідомив мене про своє прибуття з Берліну і протягом 3-х днів (субота, неділя і понеділок) був тут, у мене в Карлсбаді. Зюдекум є одним з найзначніших соціал-демократичних депутатів Німеччини (має Залізний Хрест) і займає в партії крайню праву позицію, звідси, як він мені віч-на-віч зізнався, і походить його тісний зв’язок з державною установою. Він прийшов до мене, щоб сказати, що всі прихильники миру у Німеччині мають шанси на швидке закінчення війни, але до того ж для центральних держав «задовільне» закінчення бачать лише в прийнятті центральними державами рішучих заходів з приводу українського питання в Росії.

Він знав — і я це бачу, що Міністерство іноземних справ мабуть говорило з ним з цього приводу, оскільки тільки воно може про це знати через льготні умови, які були випрошені у Залізняка та Бандрівського — що у мене в Стокгольмі сидять 2 пана, і ясно і чітко розумів, що він також знає, що ці пани єдині, хто міг би щось зробити в російській Україні, через що він був за те, що через цих панів треба провести широкомасштабну пропаганду. Зрозуміло, що я мусив бути, зважаючи на те, що я не знаю, наскільки граф Чернін в своїх українських планах хоче мати Німеччину як співучасника, дуже стриманим, проте Зюдекум не хоче легковажно відмовлятися, особливо тому, що він наприкінці тижня особисто їде до Стокгольму, бо сам хоче поговорити з Залізняком. Звичайно без мого доручення Залізняк ні на що не зважиться. Про візит Зюдекума я звичайно побалакаю з Візнером і графом Черніним і тоді повідомлю про це В[ашу] Ц[ісарську] В[исокість].

Завідуючий секцією д-р Вількенс є моїм шкільним другом з Theresia-num424 — дуже порядна і сумлінна людина, але, як В[аша] Ц[ісарська] В[исокість] правильно визнав, геній з нього ніякий. В неділю один з завідуючих секцією був «журнальним черговим» в Президії Ради Міністрів, і саме в цю неділю, коли В[аша] Ц[ісарська] В[исокість] хотів поговорити з Зайдлером, здається, був найменьш здібним мій любий колега Вількенс. В президії Ради Міністрів взагалі є тільки одна голова: завсекцією д[окто]р барон Ергардт.