Розділ «Частина II»

Полк згодиться з любим отам[аном] кошу, але бажано булоби мати от[амана] Балбачана підпис.

На самій нараді полковн[иків] 7 і 2-х з 8 дивізії.

Це були бажання, а не вимоги.

Що до опори яко на реальні сили для перевороту, то такого питання на нараді не розбиралось.

Ром[анченко]. Чи мов от[аман] Бол[бо]чан сказав я не Оскілко, військо запоріжське не Оскілківське?

Більшість заявляють ні цього не було.

Нач[альник] дів[ізії] Осмоловський — наше військо не піде за одним чоловіком для того, щоби зробити переворот, не піде проти уряду, військо лише бажало своїм отам. Балбачана, який в наших очах реабілітован дорученням уряду їхати в Італію.

З НаливайківГського полкуі Пирогів 479 Я теж скажу, що і другі полковники.

Прочитан наказ Головн[ого] Отамана під 4.479.

Наказ Головного Отамана од 9.VI ч. 479 відносно отам. Балбачана вислухав, цей наказ виконано і даю обіцянку вжити всіх заходів недопустити отам[ана] Балбачана захопити владу от. групи озбройною силою:

Отаман 7 дівізії Осмоловський Отам[ан] бригади Зільницький командир мазепінців — Дубовий командир республіканців] — Шепель кінного полку — Дяченко

командир наливайківського полку — Пирогів.

(ЦДАВО України. — Ф.2279. — Оп. — Спр. Арк.24–29. Оригінал).

Документ № 22

Наказ 4.70256 Головного отамана С. Петлюри начальнику контррозвідувального відділу штабу Дієвої армії УНР М. Чеботаріву

9 червня 1919 р.

Начальнику К[онтр]-Розвідочного відділу Штабу Д[ієвої] А[рмії].

За злочинну діяльність проти законного народного правительства, за злочинне захоплення влади — посади Командуючого Запоріжської Групи і тим дезорганізацію військового фронта під час счастливого наступу проти ворога, я, в порозумінню з Правительством Укр[аїнської] Народньої Республіки, оголошую п. Болбочана і Гавришка поза законом, наказую заарештувати ціх особ. В разі відмовлення його їхати до ставки Головного Отамана доставити покликаючись на наказ ч. 75 480.

9/VI.19. ч.70256

Головний Отаман Петлюра.