Розділ «Частина II»

Сьогодні в ранці Державний Інспектор Запоріжської групи Гавришко самовільно і незаконно усунув з посади Командуючого Запоріжською групою Отамана Сальського, призначивши на його місце Балбачана. Вчинок цей Державного Інспектора Гавришка є незаконним і тому пан Гавришко мною усовується з посади Інспектора з відповідальністю перед судом за зроблений ним злочин; Отаман Сальський, котрому довіряю я, як Головний Отаман, і наше Народне Правительство, і котрий доказав свою велику здібність з надзвичайним успіхом провівши таку складну операцію, — залишається і надалі Командуючим Запоріжською групою. Отаман Балбачан, не дивлячись на офіціальну заяву Головного Інспектора про незаконність роспоряджень пана Гавришка і одміну його, одмовився не приймати посади, а заявив, що Головний Отаман мусить рахуватися зі ставшимся «фактом» і поставив ряд вимог цілком політичного характеру, заявивши, що його обрали командіри полків 7-оі дівізії і «чорношликів» і що ці військові частини, особливо «чорношлики» цілком підтримують його. Рахуючи вчинок Балбачана, як самовільний захват власти, я призначаю слідство над ним, наказуючи йому негайно прибути до Ставки. З заяв делегації полку «чорношликів» я переконався, що вони нічого спільного з авантюрою Балбачана не мають, що вони залишаються строго дісціплінованим полком, що свято виконує лише бойові завдання, не втручаючись в політичні справи. Будучи глибоко певним в тому, що козаки і старшини і инших полків Запоріжської групи поділяють позіцію «чорношличників» що до Балбачана і глибоко переконаний в тому, що славні Запоріжці, що доказали своїми ділами свою любов до України і в даному разі будуть на висоті великих завдань, які стоять перед нами спереду, я наказую всім козакам і старшинам ніяких наказів Балбачана не виконувати, а виконувати накази От[амана] Сальського, як законного Командіра Запоріжської групи. Той, хто буде виконувати накази Балбачана, є зрадник Україні і він готує своій Батьківщині ніж в спину.

Головний Отаман Петлюра.

(Український козак (часопис Української Народньої Армії). - 4.4. -1919. - 11 червня.)

Документ № 21 [38]

Службова записка Головного державного інспектора Дієвої армії УНР В. Кедровського

9 червня 1919 р.

«Поінформування про стан річей Кедровського 473.

Командир 7 бригади Зельницький 474.

Проти комкому Сальського нічого не маємо. Але те що зроблено урядом над Болбочаном ми не могли зостатися [с] покійним[и], колиб був він виний — ми б сами його розстріляли. Болбочана не судили, реабілітували, посилали в Італію формувати] війська. Узнавши це ми приняли на увагу те, що Болбочан сам формував частини, ім’я його високе, а раз він реабілітован, тілько ця реабілітація не була оголошена, ми полковники, по порозумінню з останніми, і першої дивізії, за виключенням захворівшого Загродського, постановили щоби у нас був отаман Болбочан, про що доложили держ[авному] Інспектору. Цього ми вимагаємо, бажаємо і зараз, хоча і відомо що нас збираються заарештувати.

Полк[у] — Республіканського] П[олковни]к Шепель 475.

Безумовно п[ол]к проти Уряду не піде но все ж таки прохає щоб от[аман] Б[олбо]чан був от[аманом] Кошу. Це бажання всього п[ол]ка, — п[ол]к не опрашувався уставним способом — мусить знати настрій і бажання козаків і старшин.

Зараз теж п[ол]к прохає Балбачана. Бажанно скінчити полюбовно, без опросів козаків, бо внесе розлад. Вимога не ультимативна.

Полк[овник] Діяченко 476 чор|них] шликів477.

Все це сказала делегація — я приєднуюсь до думки і заяви делегації.

Раз не дають Болбоч[ана] — силою не будемо добиватись, хоча бажання мати полков[ника].

Поінформовання Романченко 478 що казав Болбочан.

ЗельнГицькийі. — Це ще не значить що Болбочан збирався робити переворот і заарештовувати, піддержки на це у нас він ще не мав. Необхідно було усунути в Корпусі того безладдя, яке сталося за останні часи.

Корпус є аполітичний.

Кедровський інформація причин призначення отам[ана] Сальського.

Полков[ник] Мазеп[инського] П[ол]ку. У нас думка одна як сказав отаман дівізії, так думаємо і ми. У всіх на устах балачки про Болбочана, а де він, а що з ним, а через що його не судять. Після призначення його в Італію ще збільшилися.