Розділ «СПОМИНИ УЧАСНИКІВ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ»

ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Гаврило. Значковий полку Чорних запорожців.

ДОБУНДЯК Іван. Козак пластунської сотні полку Чорних запорожців.

ДОБХАНСЬКИЙ Гаврило. Козак 2-ї сотні полку Чорних запорожців.

ДОВГИЙ Прокіп. Козак, згодом підстаршина ординарної чоти полку Чорних запорожців. Лицар Залізного хреста Армії УНР.

ДОЛДА Йосип. Козак гарматної сотні полку Чорних запорожців.

ДОЛЯНИН Яким. Козак гарматної сотні полку Чорних запорожців.

ДОМБРОВСЬКИЙ Павло (? м. Ямпіль, тепер Вінницької обл. — ?). Козак кулеметної ватаги полку Чорних запорожців. Зараховано до особового складу полку 8 червня 1920 р. (наказ по кінному полку Чорних запорожців ч. 33 від 20 червня 1920 р.).

ДОРОШЕНКО Михайло. Козак гарматної сотні полку Чорних запорожців.

ДУБИНА Іван (? Лохвицький пов. Полтавської губ. -12.12.1919, с. Ставище, тепер смт Київської обл.). Бунчужний полку Чорних запорожців. За оцінкою Петра Дяченка, один з найкращих козаків полку. Загинув у бою з денікінцями.

ДУБОВИЙ. Сотник полку Чорних запорожців.

ДУБИНЕЦЬ Микола. Козак пластунської сотні полку Чорних запорожців.

ДУДЕК Іван. Козак гарматної сотні полку Чорних запорожців.

ДУДНИК Олександр. Козак кулеметної ватаги полку Чорних запорожців.

ДУСЬКО Микола (1.12.1898, Полтавщина-3.05.1969, Монреаль, Канада). Військовий і громадський діяч; козак 2-го Запорозького полку Петра Болбочана (поч. 1918), Окремого кінного партизанського дивізіону імені П. Болбочана та полку Чорних запорожців, член 1-ї станиці Союзу бувших українських вояків; військове звання — підхорунжий Армії УНР. Учасник походу запорожців під проводом Петра Болбочана на Крим. Учасник Першого зимового походу. Лицар Залізного хреста Армії УНР. Хоробрий вояк, зразковий громадянин.

ДЯЧЕНКО Віктор Гаврилович (14.04.1892, с. Березова Лука Миргородського пов. Полтавської губ., тепер Гадяцького р-ну Полтавської обл. -26.04.1971, Козацький хутір біля Лейк Дженева, Вісконсин, США). Військовий діяч; рядовий 10-го гусарського Інгерманландського полку (з 8.08.1914), прапорщик 13-го Фінляндського стрілецького полку (1.09.1915), 10-го гусарського Інгерманландського полку, старшина 33-го Охтирського полку Армії Української Держави (1918), командир Окремого куреня Республіканського війська (м. Ромни, листопад 1918), курінний полку Чорних запорожців, Військовий отаман Українського вільного козацтва (1967–1971); військове звання — штаб-ротмістр російської армії, сотник (від 2.02.1918), підполковник Армії УНР.

Брат Петра Дяченка. Закінчив реальну школу в м. Ромни на Полтавщині (1913) та Віденську військову школу. Звільнений у запас російської армії 12 лютого 1918 року. Мобілізований урядом Гетьмана України на службу до 33-го Охтирського полку. 1919 року- організатор повстанського руху на Полтавщині. З приходом Денікіна був проти волі мобілізований у Добровольчу армію, з якої втік і пробрався до Польщі, де на початку січня 1920 р. був інтернований і відправлений до табору Ланцут. Наприкінці квітня 1920 року відправлений на фронт до кінного полку Чорних запорожців Армії УНР. Член Союзу гетьманців-державників (на еміграції).

ДЯЧЕНКО Петро Гаврилович (30.01.1895, с. Березова Лука Миргородського пов. Полтавської губ., тепер Гадяцького р-ну Полтавської обл. -23.04.1965, м. Філадельфія, США). Командир полку Чорних запорожців. Див. докладніше на початку книги.

ДЯЧУН Семен. Козак немуштрової сотні полку Чорних запорожців.

ЄВЧЕНКО Сергій. Козак гарматної сотні полку Чорних запорожців.

ЖУЧЕНКО Василь. Козак 1-ї сотні полку Чорних запорожців.