То козачка добре дбала,
По-свойому козака покривала:
«Чи ви ж то, жіночки-голубочки, не знаєте,
Що мій козак нерано з походу прибував,
Заставив мене в печі потопити,
Вечеряти варити,
А я пішла по дрова,
Та не втрапила по дрова,
А втрапила по лучину,
Попідбивала собі очі на ключину.
Роблю ж я таки те ремество синило,
Так воно мені добре взнаки далося:
Як я його мішала, так воно мені за очі взялося».
А козак сидить у корчмі та мед-вино кружає,
Корчму сохваляє:
«Гей, корчмо, корчмо-княгине!
Чом-то в тобі козацького добра багато гине?
1 сама єси неошатно ходиш,
І нас, козаків-нетяг, під случай без свиток водиш!» Знати, знати козацьку хату,
Скрізь десяту:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Народні Думи» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІВАСЬ УДОВИЧЕНКО, КОНОВЧЕНКО“ на сторінці 25. Приємного читання.