Історія України-Руси. Том 9. Книга 1

-Ой Бог знає. Бог відає, десь пішли по світі.

А де ж твої, козак Нечай, ворониї коні?

-Ой зайняли вражі Ляшки в великім загоні.

Ой де ж твої, Нечай козак, кованиї (вар. скарбовиї) вози?

-Ой зайняли вражі Ляшки у густиї лози (с. 68).

(Ой в містечку Берестечку стоять у залозі — с. 76).

Ой де ж твої, Нечаєнку, сукні блаватаси?

-Гей посікли, порубали Ляхи в шабельтаси (с. 79).

Фіналом берестецької пісні може також бути:

Уже ж тепер вражі Ляшки доказали

Що вже мене, Нечаєнка, у руки піймали (с. 88).

На жаль зістається не розвинена иншими варіянтами кінцева фраза Д костомарівського варіянта.

Тема, як бачимо, була дуже популярна і сильно розгалужена. Пісня про Нечая значну частину своєї популярности завдячує тому, що вона притягла і поглинула пісню про Берестечко.

Примітки

1) Одна копія, довша і новіша, хоча місцями гірша, знайшлася написана на порожніх листах латинської книжки першої половини XVII в., бібліотеки кляштору бенедиктинів в Пултуску; її видано в Archiv für Sl. Phil. II (1877), n. з. Die Niederlage Bogdan Chmelnicki's bei Beresteczko am Flusse Styr, in gleichzeitiger poetischer Bearbeitung; се нахідка Петрова, транскрипція Житецького, а в III т. Архива додав ще потім деякі замітки до сього тексту Потебня.

Другу копію знайшов в рукоп. збірнику XVII в. ак. Перетц і опублікував майже одночасно в своїх “Истор.-литератур. изслЂдованіях и матеріялах”, т. І, 1900 (ст. 94) і в “Малороссійскія вирши и пЂсни въ записяхъ XVI-XVIII вв. (ИзвЂстія отд. рус. як. 1899, III).

2) В ориґ.: “що Хміль віру” і “що Хміль за віру”. Потебня поправляв на: “що хвильою виру” (Стир-хвиля-вир). Але я думаю, що та мала поправка яку даю я, робить непотрібною які небудь инші зміни.

3) В ориґ.: досаль.

4) В розумінню: догідна хвиля (захопити Ляхів несподівано).

5) По сім в петерб. збірнику бракує 12 рядків.