Історія України-Руси. Том 2

43) Іпат. с. 516. Він названий просто Володимиром і се промовляє за тим, що се був Володимир Рюрикович київський, про котрого перед тим була мова, а не якийсь иньший, нпр. Інгваревич, як думав Соловйов (І с. 814).

44) Іпат. с. 517.

45) 1 Новг. с. 246.

46) Іпат. с. 517

47) 4 марта 1238.

48) Іпат. ibid.

49) Про татарський похід див. ще низше гл. VIII.

50) Внуком Романа зве його тільки оден з кодексів Воскресен. лїт. (Арх. III — І с. 144); за сим промовляло б те, що Мстислав Романович був київським князем, а Мстислав Давидович — нї. Три иньші кодекси Воскрес, л., Тверськ. (с. 374), Нїкон. (II. 116), Густ. (с. 339) звуть його внуком Давида, і сей погляд переважає і в лїтературі. Про ріжницї в звістках компіляцій що до переміни київських князїв у сих роках ширше див. в моїй Історії Київщини с. 286-7. Повні, хоч і побіжні відомости про них дає Галицька лїтопись.

51) Іпат. c. 521.

52) Venerunt (Tartari) ad aquam quae vocatur Deinphir, quam transire non poterant in aestate; volentes autem expectare hyemem, miserunt ante se quosdam exploratores in Russiam, ex quibus capti fuerunt duo et missi domino regi Ungariae — Matthei Parisil Hist. Anglorum, additam. p. 1128, Fejér IV. l с. 253. Лист був писаний перше, нїж Татари зближили ся до угорської границї.

53) Іпат. с. 522-3.

54) Лавр. с. 447 (звідти в Акад., Воскр., Соф., Твер., Нїкон., IV Новг., Густин.). Друга дата — в 1 Псков., Супрасл., Авраамки — очевидно новгородська: Батий приступив під Київ 5 вересня, облога тривала 10 тижнїв і 4 днї, і взято Київ в понедїлок 19 падолиста. З звісткою про довгу облогу Київа згоджуєть ся оповіданнє подорожника Пляно Карпінї: cum diu obsedissent, illam ceperunt; але його оповіданнє не визначаєть ся докладністю; а оповідання ж Галицької лїтописи зовсїм не виходить, аби облога була довга. В хронїцї Рашід-ед-Діна Татари перед походом на „Уладмура” (Володимир) беруть „велике руське місто Мінкерфаан протягом девяти днїв” (Ж. М.Н.П. 1855, IX); досить правдоподібно, що мова іде тут про Київ.

55) Іпат. с. 523-4, див. ще в гл. VIII.

56) Іпат. с. 524-8.

57) Супроти сказаного в текстї трудно сього Ярослава уважати Ярославом Інгваревичем, як то роблять часом, почавши від Зубрицького (Исторія III с. 153). Ярослав Інгваревич міг би держати Київ тільки з руки Данила, чи за його дозволом, але лїтописець, оповідаючи про гостину Данила в Київі, нїчим не натякає, що тут він був ще в границях свого полїтичного впливу.

58) Повість про смерть Михайла, з рукописи XIV-XV в. видана у м. Макария Исторія рус. церкви V с. 417. Про неї дещо див. у Ключевского Древнерусскія житія святыхъ с. 146; докладно досї її не простудіовано. Нову верзію її, з т. зв. Ростовського лїтописця, див. у Шахматова О т. н. Ростовской лЂтописи с. 21-2. Див. ще дещо в моїй Історії Київщини с. 436-7.

59) 30/IX 1246.

60) Лавр. с. 447-9, 1 Новг. 271

IV. Перегляд поодиноких земель: Київщина

ЗАГАЛЬНІ УВАГИ: ТЕРМІНОЛЬОҐІЯ ЗЕМЛЇ Й ВОЛОСТИ. КИЇВЩИНА — ЇЇ СКЛАД: ПОЛЯНСЬКА, ДЕРЕВСЬКА ЗЕМЛЯ, ПОГОРИНА, ПОБОЖЕ, ТУРОВО-ПИНСЬКА ЗЕМЛЯ. ГРАНИЦЇ КИЇВЩИНИ.