Історія України-Руси. Том 2

32) ad praesens nobis et regno nostro admodum et non modicum esset necessaria maxime in subsidium populorum seu hospitum nostrorum... nostra Mammarus congregatorum, король дає в заміну його quasdam possessiones nostra seu villas, nunc ad praedium nostrum de Vgocha pertinentes, in eodem comitatu — Rokaz, Fekete Ordou, quae sunt minime populosae, et Nyirtelek, quae est vacua. — F. VI. 2, 253 (1300).

33) Надр. лист кор. Володислава universis nobilibus et aliis omnibus exercituantibus seu exercituare debentibus in com. de Zathmar, Zabouch et Beregh — кличе, аби явили ся зараз до короля оружні, инакше грозить карою іn rebus et personis, tanquam nostri mandati transgressores — Fejér V. 3, 506 (без року).

34) Напр. в маєтностях Лелеського монастиря: in Egregii etiam dedit 12 vineas sine vinitoribus et jobagyonem nomine Ludovicum cum filiis (Fejér V. 2 c. 211); панський йобадьон — iobagionem suum (Nicolai de Muncsul), Cod. P. VIII c. 274.

35) Див. нпр. Шариш — Fejér IV. 3, 61. Шоувар в XIII в. зветь ся селом, але що то мусїв бути перед тим замок, вказує імя, в 1288 p. (Fejér V. З, 296) король дає на ново дозвіл збудувати там замок. Castrum (regale) de Saturhyg — Cod. Arpad. VIII. 6, Шатораля — C. Arpad. VIII. 6. Землин — Fejér IV. 2, 140. Поток — С. Patrius VIII. 279, Унґвар — С. Arpad. III. 122, Мункач — G. Arp. VIII. 68, Боршова — C. Arp. VIII. 199, Вишк — Fejér VI. 2, 253, Густ — Ргау V. 519, Michályi c. 5.

36) in Marmarisio, que est quedam particula dyec. Transsilvaniae Документ друкований кілька разів — Fejér VI. 2, 287, Teutch und Firnhaber II. 217, Codex Arpadianus V. 258.

37) ultra indagines regni Poloniae, ad alpes Beschad, ulterius tenet metas cum terra Polonie — Cod. Arpad. VIII. 242 (1269).

38) Cod. Arp. IX. 465 і X. 227 — проміна маєтности (Gybarth іn comitatu Novi castri (Gibart, в ком. Абауй, коло Szántó) за маєтности Veresalma (теп. Vörösalma, Червениця) i Torkow (Tarkö, Камениця на горішнїй Торицї) ultra indagines in com. de Sarus з доплатою 60 гривен fini argenti, quia possessiones antedicte meliores et vitiliores extiterunt dicta possessione Gybarth (сю terra Weresalma випросив собі Ґеорґіи filius comitis Noui castri, quam Ewze et filii sui possidebant).

39) Небезінтересні мотиви: король дозволяє Chepano f. Kyney iobagioni castri de Vng cum Stephano filio suo продати vnam possessionem Chepel, бо він propter inopiam et poupertatem suam suum seruicium peragere fideliter non posset, а знов iuxta regni consuetudinem approbatam iobagio castri possesionem suam ausum vendendi omnino non haberet, nisi per permissionem regie maiestatis — C. A. XII. 172 (1276). Чепан в присутности відпоручника короля й ерлявської капітули conuocatis commetaneis et vicinis ipsius terre ac iobagionibus castri vct Chemey, Buda, Fulcian, Andrea dicto Deda ac Nicolao f. Cohord (сей Nicolaus був безпосереднїм сусїдом його) продає свою землю Chepel за 40 гривен fini argenti Iacobo de Panch — С. А. XII. 184.

40) Продажа третини terre Туbа від Endre f. Hercheg, Valentino f. Myluzsth, Wolf f. Thome et Simone Nigro iobagionibus castri de Wngh від себе й іменем Simone Albo Hatheu Hustugk Domozlo Tyba Gregorio et Donk consanguienis за 80 марок Feliciano f. comitis Galli. На cю продажу дали згоду й сусїди: Tobyas іменем своїм і pro Dionisio f. Zulusk, Petrus f. Eleseg iobagio pro se et pro Mirche maiore eiusdem castri, Benedicto f. Domslo, Dominico f. Leustachy, Edeuch f. Petri, Andrea f. Dionisii, Feliciano f. Feliciani, Michaele f. Esbolch — pro Luca f. Laurencii iobagionibus. Sacerdotes: Martinus de Kopus, Stephanus de Wngwar, Blasius de Checher et Laurencius de Tyba потвердили повновласть на продажу дану продавцям від Hathen et socii sui, Benedictus f. Duruzlay. C. P. VI. 313 (1284). Продажа решти — ib. c. 358, королївський дозвіл на продажу, з огляду на бідність: inopiam et paupertatem nobis exponentes — c. 294 i 295, королївське потвердженнє продажі — c. 368.

41) Cod. Patr. VI c. 118 i 396.

42) Беля III и Андрій подали еґерській катедрі decimas omnium forestarum nostrarum et noualium praediorum nostrorum fundatorum et fundandorum aс villarum nobilium et nostrorum seruitorum vniuersaliter in соm. Vgocha et Berek existentium — F. IV. 3, 41 і 43, пор. V. l c. 1271: Qui comitatus scilicet Vgocha et Beregh fuerunt forestae sanctorum regum, traditi et donati per praedecessores nostros ecclesiae Agriensi supradictae in decimis dicandis et persoluendis prout ceteri comitatus.

43) fornax cementi.

44) puteus salis, теп. Sö-banya.

45) Cod. Arp. IX. 389 i VI. 2. 214.

46) terra arabilis — C. A. XII c. 435 i 440,

47) C. A. IV. 4.

48) Fejér VII. 5, 208 — село з селянами купив епископ a quibusdam mercatoribus de Ruscia venientibus, котрим суд віддав сих селян за те, що вони їх розграбили, напавши на дорозї. C. Р. VIII c. 192 — clausura molendini. Ib. c. 274; molendinum super fl. Laborcz. F. IV. 3 c. 40: наданнє cum dimidietate tributi qui exigitur a transeuntibus de v. Zemlin versus v. S. Maria. Про виноградну культуру див. С. А. XI c. 518, також decimas in frugibus in vino в грамотї для осадників Luprechtháza (Береґсас) — ibid. VIII c. 345; див. ще грамоту 1271 р.: монастир de Tihan продає parvam vineam in ser. ville Kek Kék в Сатиарськім ком., недалеко Тиси), виморочну по монастирському чоловіку Chom, Blasio homini dom. reginae de v. Kek; сей виноград сусїдує vineае populorum monasterii de Szeremch, i vineis vduornicorum dom. regis — Fejér V. l, 170.

49) Нпр. в грамотї до людности Угочської столицї, поручаючи її нового наджупана, король Володислав так вичисляє сї верстви: fidelibus suis uniuersis — nobilibus, iobagionibus castri, castrensibus et aliis omnibus. tam hospitibus liberarum villarum quam aliis cuiuscumque condicionis hominibus in соm de Vgacha constitutis. Codex Arpad. IX. 564. Як бачимо, тільки удворників тут поминено, але їх, мабуть, треба розуміти implicite в „людях всякого стану”, в противставленню до привілєґіованих кольонїстів ilberarum villarum, як господарів villarum illiberarum — обовязаних до повинностей на замок. Так само мабуть про селян-удворників (rustici) іде мова в цитованій вище (прим. 9 до c. 496) звістцї про куплене еп. Бенедиктом село. Зрештою саму назву удворників (udvornici domini regis) стрічаємо в однім селї — але вже за Тисою (див. вище реґесту в тій же нотцї). Сюди-ж можуть належати homines liberae condicionis Detricus, Ettul i Gunzel, що дістають за свої услуги землю від Петра сина Zoboslou — С. Р. VI c. 49.

50) Auceps Myko — С. А. IV с. 4, Michael et Strach de Galoch qui sunt tenentes rares (сокольники?) — C. P. VIII c. 440, caniferi — C.А. VII c. 223, custodes silue Beregu — Registrum Varadiense ч. 314 (у Ендлїхера), custodes silvarum nostrarom (королївських)- С. Р. VIII 453; див. зрештою відомости зібрані у Бідермана II с. 509. Див. також згадку про castrenses в С. Р. VI с. 181, С. А. IX с. 407.

51) post plagam Tartarorum in tempore necessitatis. F. IV. 3 c. 380.