Історія України-Руси. Том 2

43) Іпат. с. 101 (рік 1018).

44) Волынь на Бугу — Воскр. I. 240.

45) Ostia (p. Гучви) in villa Grodek, ubi olim antiquitus castrum Wolhin — Длуґош, вид. Пшездзєцкого I с, 22. „Мимо село Городецкоє Бугомъ и мимо городищо Волынскоє, котороє єсть по правой сторонЂ Буга” (властиво, по лївій сторонї, бо гранична комісія ішла в гору Бугом і з сього погляду означала сторони ріки) — Археографическій сборникъ І с. 89. Супроти того не може удержати ся здогад Лонґінова, що Волинь був десь коЛо устя Кросни в Буг — op. c. 173-4.

46) „Пришедшю же єму Володимерю, давившему ся єжу рекъшу: „ако така градъ не изобрЂтохъ ни в НЂмЂчскыхъ странахъ” — Іпат. с. 510.

47) Іпат. с. 562.

48) Іпат. с. 334.

49) Памятники старины въ западныхъ губ. І с. 7. Літературу Володимира див. в прим. 7, також ще Археох. карту Волын. губ. Антоновича с. 64.

50) За Володимиром в лїтописи плачуть: „все множество Володирцевъ, мужи и жены и дЂти, нЂмци и СурожцЂ, и Новгородци, и Жидове лякаху ся аки и во взятьє Иєрусалиму” — Іпат. с. 605.

51) Hansisches Urkundenbuch II ч. 420. Грамота ся наведена цїла у нас в т. V гл. 4 (міщанство).

52) Никон. I с. 465.

53) Іпат. с. 148.

54) Іпат. с. 108.

55) 30 X 22 метрів.

56) Іпат. с. 382.

57) Про той череп Володимира див. замітку П. Уворової, Археологическія извЂстія и замЂтки, 1898.

58) Іпат. с. 609. Перед тим, приложивши до Володимира Васильковича Іларіонове похвальне слово Володимирови сьв., волинський лїтописець приложив і все те, що Іларіон говорить про київську Софію, до володимирської катедри (с. 606), через се не моана тих похвальних слів на правду прикладати до володимирської катедри.

59) Іпат. с. 608.

60) Іпат. с. 616.

61) Житє Теодосия с. 13, звістка ся належить до кінця 1060-х чи початку 1070-х рр.

62) Іпат. с. 494. Через те що Атос теж зветь ся у нас сьвятою горою, може бути непевність, чи в сїм місцї говорить ся про володимирський монастир; думаю одначе, що воно так.