Історія української літератури. Том 6

В Копистенських клейнотЂ мЂсяць из звЂздою,

Архімандріте печер / скій, славни тобою,

Жесь отмЂнил свЂт в Духа, и в всЂх освЂчаєш,

ПроповЂдью, книгами / и житьєм сіаєш,

СвЂтячи як нЂгдысь Ко / пистенскій Міхаил,

Стрый твой, где на Премыслской / єпископіи жил.

МЂй же МЂсяць, — Захарі / є, Богородицу в цнотах 1.

Преподобных зась, звЂзды, / абы в твых роботах —

ВЂра православна / и дЂток цвиченьє

На ратунок ближнєму, церкви вспоможеньє,

И мЂсяць и звЂзды уставне сіали 2

Копистенских в особЂ твоєй высловляли 3.

Похвала Могилі:

Петра — скала, Петр — Камень. От петры тоєи

БЂ верховный апостол, иже от своєи

ИсповЂди наречен, многих Петром быти 4,

Даде, и Христа сыном божіим учити.

От него же ты, отче / всепреподобнЂйшій,

Петре, архимандрите, / пастрырю честнЂйшій,

Имя приієм и хотя / сердцем и устнами