Історія української літератури. Том 6

Балабана, цнот велких, речю и теж дЂлом 4.

Он за благословенством / отца нам святого

Удался до ремесла / (могу речи) цного.

Та зась яко милостник / церкви збыт ревнивый,

ХотЂл и допялесь то, / яко не лЂнивый:

По зестю єго з свЂта друкарню вскресити

И през выдаваньє книги церков украсити

Кгды ж ся церков божая през ню 5 помножаєт,

И в догматєх отцевских сличне проквітаєт.

Нехай же ти стокротне Бог то нагородит,

А щастьє противноє нех нЂ в чом не шкодит.

1 В друк. очевидна помилка — давный.

2 Замість: ти — тобі.

3 Урядженню (полонізм).

4 Самим ділом (річ і діло тут тавтологія).

5 Друкарню.

Як бачимо, стиль простий, прозорий, без вишуканих порівнянь, символіки й натягання прикладів. Фактура вірша значно краща, ніж у різдвяних віршах; наголоси краще сходяться з метричним акцентом, цезура не ріже слів посередині. Строфічна будова, як і в львівських віршах, переважно відповідає логічним періодам, рідко трапляються переноси слова з одної до другої або з стиха до стиха, як, напр., у вірші "Преложенство". Коли б спуститися на здогад, що цей Митура був учеником Беринди на київському грунті (а може й привезеним зі Львова), то треба було б зробити висновок, що Беринда значно поступив у розумінні віршової техніки, — і Митура був учеником дотепним. На жаль, більше його творів не бачимо.

Присяжним майстром чи спецом від віршування з лаврського гурту з’являється, як уже згадувалося, Тарасій Земка. Але від нього не маємо чи не знаємо досі якихось більших віршованих творів, а самі невеликі, переважно "епіграми на клейноти", чотиростихи, часом трохи більше — як дванадцятистрофна вірша на герб Долматів 1624 р. або віршована передмова до читателя в акафістах 1625 р., нарешті — двостишні 1 епіграфи (мотта) до синаксарних статей "Пісної Тріоді" 2.

1 Одна тільки чотиростихова.

2 Ось більш-менш повний каталог цих творів (я переглянув і доповнив список, зроблений пок.Отроковським у його статті про Земку, цитований вище): 1) Вірша на герб Долматів у "Бесідах на Діяння" 1624 р., 2) Вірша в акафістах 1625 р. (16 строф), 3) Чотиростих на герб Копистинського в "Толкованнях на Апокаліпс" 1625 р., 4) Вірш з 12 стихів на той же герб у "Пісній Тріоді" 1627 р., 5) 16-стих на честь Балабанів у "Лексиконі Беринди" 1627 р., 6) Чотиростих на герб Могилів у "Поученнях Цоротея", 7) 12-стих на честь Могили в "Літетургіярії" 1629 р., 8) Нерівноскладовий віршик в "Імнології" 1630 р., 9) Одинадцять епіграфів до синаксарів "Пісної Тріоді" 1631 р. Вони не підписані, але про авторство Земки трудно мати сумніви — див. Цитовану статтю ак. Перетца про синаксари, с. 49.