Історія української літератури. Том 1

Поза столами межи панами

Ґречная панна, чом Настуненька,

Шитєчко шила аж троякоє.

На тім оленці тридесять рожків,

На першім рожку золотий терем,

А в тім теремці можний панонько —

А що ж він робить? в віргани грає.

Ми бачили сокола, який береться перенести на собі дівчину, наречену і самого героя —

Твою панночку сам перенесу,

Сам перенесу, вінка не зроню,

Тебе самого на золотий міст...

Ми бачили орлів, що орють першу ниву молодим, і в весільних піснях приходить сей образ 1:

1 Потебня висловив гадку, що тут орла вхоплено через фонетичну близькість пнів — орла і орати. Объясненія, II, c. 384.

Орел поле ізорав,

І пшениці насіяв,

Дівочкам на коровай,

Молодицям на пиво,

Парубочкам на диво!..

В однім з варіантів сам молодий похваляється:

Ой як буду я та женитися,