Історія української літератури. Том 1

Сив соколонько, не квили рано,

Не пробуджай ми господаренька:

Тепер приїхав з ярмарівочки,

Там вторговав ми не неликий торг,

Три коровиці, всі три сивії.

Сива зозуленька не куй ми рано і т. д.

Ярі пчолоньки, не бреніть рано, і т. д.

(Гн., 132, 135, 137).

З замилуванням спиняються колядки на багатім уборі господині, на багатих дарунках, привезених їй чоловіком з дороги. Риси багатого селянського життя мішаються і переходять і тут, як в інших випадках, в обстанову боярську або й княжу. Господиня дістає то з ярмарку, то з здобичі:

Жовті чобітки, золотий перстень,

Золотий перстень, стручковий 1 рантух:

Жовті чобітки з-тиха ступають,

Золотий перстень пальчика красить,

Стручковий рантух головку клонить.

1 Себто: струсовий, пор. вище.

Або:

Єден дарунок — перлова тканка,

Другий дарунок — кований пояс,

Третій дарунок — срібний перстенець.

Перлова тканка головку клонить,