Розділ 3. ОПЕРАЦІЯ «КРИМНАШ»

Владислав Селезньов у Facebook повідомив, що російські снайпери провели розвідку місцевості навколо фотограмметричного інформаційного центру (ФІЦ) Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ в Сімферополі: «Офіцери 13 ФІЦ у Сімферополі повідомляють, що сьогодні о 18:20 російські солдати провели рекогносцировку місцевості навколо військової частини. Близько десятка солдатів РФ, зокрема снайпери, оглянули прилеглу територію. Снайпери побували на дахах довколишніх будинків»615. Ця незначна на перший погляд інформація набуде зовсім уже конкретних трагічних рис 18 березня, коли неідентифіковані особи (одна з версій, що це були російські снайпери) двома пострілами в серце вб’ють 36-річного українського прапорщика, корінного сімферопольця Сергія Кокуріна.

Із Севастополя надійшла ще одна погана новина. Невідомі озброєні особи прямо з храму Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ викрали отця Миколу Квича.

Із Тамані до Криму почали масово завозити козачків, що дало привід журналістам донецького видання «Острів» назвати їх привітом від Януковича. За свідченнями очевидців, через Керченську переправу прибули декілька десятків автобусів із номерами російського регіону Ростов-на-Дону. Автобуси рухалися трасою Керч — Феодосія і далі до Севастополя. Козачки в Севастополі, прямо на головній площі Нахімова приймають присягу служити на благо міста та Криму.

Тим часом «зелені чоловічки» не сиділи склавши руки, а захопили будівлю військової прокуратури в Севастополі.

Офіційний представник ОБСЄ Кеті Бьортон написала у Twitter, що організація не спостерігатиме за референдумом у Криму, оскільки для цього не було офіційного прохання від уряду України.

Українське МЗС висловило своє обурення рішенням Росії накласти вето на проект резолюції Радбезу ООН по ситуації в Криму: «Ставши єдиною країною, яка виступила проти рішення, спрямованого на деескалацію ситуації в Україні, Росія поставила себе в ізоляцію не лише в Раді Безпеки ООН, але й у світі загалом».

Росія «пояснила» своє рішення через свого одіозного постпреда Віталія Чуркіна: «Щодо Криму, такий випадок, очевидно, виник у результаті правового вакууму, що з’явився у зв’язку з неконституційним збройним державним переворотом, здійсненим у Києві націонал-радикалами в лютому 2014 року, а також як результат прямих погроз з боку останніх навести „свій порядок“ на території всієї України»616.

Андрій Дещиця так згадує в ексклюзивному коментарі для книги: «Вважаю, це була спроба зробити ще один бліцкриг. Була небезпека, що вони спробують йти далі. Про це мене попереджали кілька колег, зокрема Сікорський. У них були свої джерела інформації. Неабияке значення мала реакція Заходу — вони почали більш жорстко реагувати. Тоді Меркель почала телефонувати Путіну, бо він ні з ким іншим спілкуватися не хотів».

За день до незаконного референдуму нечисленна акція, яка об’єднала близько 200 проукраїнських активістів, попри «день тиші», відбулася в кримській столиці. Учасники тримали в руках плакати «Крим — це Україна!», «Ні — війні!», «Путін, йди!», українські державні прапори. На відміну від попередніх днів, поліція й козачки не намагалися завадити її проведенню, і вона зрештою закінчилася мирно, учасники проукраїнського мітингу розійшлися по домівках.

На іншому кінці України, у Донецьку, мітингували з протилежними намірами — за Росію, що широко висвітлювали російські телеканали. У програмі «Вести» повідомили, що в центрі Донецька зібралося близько 5 тисяч громадян, які прийшли з російськими прапорами й скандували гасла на підтримку політики Росії. Безумовно, ці мітинги передували створенню так званої Донецької Народної Республіки. На акції було багато георгіївських стрічок і російських прапорців, які роздавали організатори. Учасники скандували: «Донбасс, вставай!», «Референдум!», «Свободу Павлу Губареву!» та «Россия! Россия!».

Представник Президента України в Криму Сергій Куніцин назвав завтрашній референдум фарсом: «Я думаю, що, тільки-но піде фактор сили, повірте мені, багато депутатів кримського парламенту говоритимуть, що їм це приснилося і вони цього не робили. Я ж їх усіх знаю. І референдум демонізувати не треба. Ми чомусь думаємо, що якщо завтра 16 березня проголосують, то 17-го Крим вже — не український. Дурниця це все. Потрібно до цього ставитися як до фарсу й непорозуміння»617.

Як і обіцяв глава ЦВК із проведення референдуму Михайло Малишев, сепаратисти вирішили провести екзіт-пол, але дозволили це лише одній організації: «Тільки одна соціологічна група до нас звернулася й отримала відповідне право. Ця організація називається „Республіканський інститут соціологічних та політичних досліджень“. Діяльність будь-яких інших організацій у цьому напрямку буде незаконна»618.

Колишній радник Путіна з економічних питань Андрєй Ілларіонов цього дня зробив запис у своєму іїчєритаї, давши достатньо точний прогноз ближчого майбутнього Криму: «І Абхазія, і Південна Осетія були перетворені на військові бази, яких досі не існувало. <…> І плани Путіна — там будуть перебувати війська, багато військ. Це буде колосальна гігантська військова база. У Криму, можливо, залишаться ще санаторії для офіцерів спецслужб, армії, ФСБ і більше нічого. Для забезпечення цієї великої військової бази не потрібні 2,5 млн. людей. Тим більше там не потрібні ті, хто не будуть лояльними до нової влади. Тому відбудеться зміна етнічного складу території. Грубо кажучи — етнічні чистки, депортації різного роду»619.

У Держдумі тим часом уже готувалися відкорковувати шампанське. Апарат російського парламенту роз’яснив, за якою саме процедурою «приєднуватимуть» Крим. Декларація про незалежність, прийнята парламентом Криму, відкрила для нього шлях, який дозволяє скористатися нормами російського конституційного законодавства, зокрема федеральним конституційним законом «Про порядок прийняття в РФ і утворення в її складі нового суб’єкта РФ»620.

О 21:55, за повідомленням «Євромайдан-SOS», у Сімферополі люди «генерала» Кузнєцова увірвались до готелю «Москва» на виїзді в напрямку Ялти й погрожували всіх розстріляти: «Коли силовики увірвалися, у холі готелю з’явився такий собі гєнєрал Кузнєцов, який представився [главою. — Прим. ред.] міноборони Криму. Він повідомив, що озброєні люди — це збройні сили Криму, вони тут з’явилися через дезінформацію, „по ложному вызову“ і що нічого насправді тут не відбувається. Він також пообіцяв, що відібрані незадовго до того в журналістів флешки будуть їм повернуті. Після цього з готелю вийшли дві групи (орієнтовно по 6–7 осіб) озброєних людей у масках. Вони поводилися дуже грубо, розпихували людей, у тому числі жінок, погрожували всіх розстріляти, били прикладами автоматів по камерах»621.

Французький президент Франсуа Олланд зробив заяву, у якій попередив, що у випадку погіршення ситуації в Криму Росію чекає заморожування співпраці з Францією в оборонній сфері. Це був перший дзвоник щодо проблем із передачею російським ВМС вертольотоносців «Містраль».

Сергій Аксьонов уже декілька днів не приховував намірів організаторів референдуму. Цього дня у Twitter він безапеляційно заявив: «Референдум пройде все одно, і він буде невблаганним і безапеляційним, Крим стане частиною Росії».

А от що каже відомий кримськотатарський журналіст Осман Пашаєв: «Пам’ятаю, що я не спав кілька діб. І в клінічному плані відчуваєш, що втрачаєш глузд. Це будь-який психіатр скаже — ефект зміненої свідомості. Стільки не може не спати людина. Але після 16 березня виникає відчуття: усе, це сталося. Не те щоб я змирився — примирення не було до 18 травня, поки мене самого не затримала „самооборона“. Жорстко було. У нас відібрали техніку, тримали обличчям вниз, як арештантів. Нашу групу не сильно били — тільки по ногах. І звідти передали до міліції, ФСБ. По суті, нас пограбували — відібрали планшети, роутери, комп’ютери, камери, гроші теж, на всяк випадок.

Мене зробили свідком у справі про вбивство „Беркута“ на Майдані. І носії оформляли як речові докази. Тобто висмоктані з пальця речі, щоби виправдати вилучення у мене техніки».

Українські медіа цього дня з посиланням на колишнього лідера Меджлісу кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва повідомили, що в Криму, на території села Земляничне Білогорського району було знайдено понівечене тіло кримського татарина. Пізніше виявиться, що це тіло Решата Аметова, батька трьох неповнолітніх дітей, якого кількома днями раніше за одиночний пікет напроти Радміну затримали та вивезли в невідомому напрямку «самооборонівці». Нині понад річне розслідування вбивства Решата Аметова поліцією Криму так і завершилося нічим.