Розділ 2. «ЗЕЛЕНІ ЧОЛОВІЧКИ»

«З української сторони, що робить Київ? Військові частини блоковані або такими ж бабусями й жінками, або військовими. Їм привозять їжу кримськотатарські волонтери, військові повністю деморалізовані. Була спроба Мамчура триматися в Севастополі, і морпіхів — у Феодосії.

Ми, журналісти, дізнаємося, що військових захопили, починаємо шукати, куди їх, захоплених, відвезли, і кожен раз ти відправляєш молодих журналістів на зйомку, де когось блокували або вбили, і думаєш: хто повернеться, кого звідки треба буде витягати?».

Увечері на новому першому екстреному засіданні Радбезу ООН з питань України, скликаному за наполягання України та Великої Британії, український представник Юрій Сергеєв повідомив, що чисельність російського військового контингенту в Криму збільшилася до 15 тисяч (із 6 тисяч на 28 лютого): «Ситуація продовжує погіршуватися. Як я вже інформував вас учора, російські війська незаконно ввійшли на територію України — на Кримський півострів під приводом захисту російськомовного населення України. Кілька годин тому верхня палата російського парламенту — Рада Федерації — на прохання Президента Російської Федерації одноголосно схвалила використання Збройних Сил проти України. Але війська вже там. І їхня чисельність збільшується з кожною годиною. Ці дії Російської Федерації є актом агресії проти Української держави. Ми закликаємо Раду Безпеки зробити зараз усе можливе для того, щоби зупинити агресію Російської Федерації проти України. Ще є шанс»201.

На засіданнях Радбезу Росія вдавалася до шантажу України, зокрема представник Росії при ООН Віталій Чуркін нагадав про угоду між Януковичем, Яценюком, Тягнибоком і Кличком: «Треба повернути справу на політичний шлях, у конституційні рамки, повернутися до угоди 21 лютого та створення уряду національної єдності й припинити спроби розмовляти зі своїми опонентами, політичними чи етнічними, мовою сили»202.

На засіданні Радбезу ООН український представник поставив прості питання: «Немає ніякої відповіді, чому рішення [російського парламенту направити війська. — Прим. ред.] ще не було, а підрозділи вже там були, і з кожною годиною їхня кількість зростає, чому почалася й продовжується агресія». На його думку, факт появи російських підрозділів до рішення Думи свідчить про те, що «ці дії були заплановані раніше, добре підготовлені». Посол наголосив, що РФ прийняла рішення «вжити ці миротворчі дії без будь-яких консультацій з Радою Безпеки, це означає — порушуючи механізм»203.

Юрій Сергеєв запропонував негайно організувати роботу незалежних ЗМІ в Криму, аби показати всьому світу відверту брехню Кремля щодо кримських подій. Після своїх заяв окупанти розпочнуть розправу над незалежними кримськими ЗМІ, зокрема ТРК «Чорноморська» та Лїй: «Ми хочемо мати велике представництво мас-медіа в Криму, щоби зупинити брехню й будь-яку сфальсифіковану інформацію. Потрібно говорити правду й зупинити насильство та агресію»204.

«Інтерфакс-Україна» з посиланням на джерело в Міноборони повідомило: «Близько 21:20 1 березня 2014 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації вивезли зброю та боєприпаси з розташування 727-ї окремої радіолокаційної роти тактичної групи „Крим“ повітряного командування „Південь“ Повітряних Сил Збройних Сил України, дислокованої в місті Судак. Попередньо встановлено, що о 9:00 1 березня 30 озброєних осіб, ідентифікованих як військовослужбовці ЗС РФ, проникли на територію військової частини. Агресію не проявляли, здійснювали патрулювання, не перешкоджали повсякденній діяльності. Однак близько 20:30 того ж дня російські військові оголосили вимогу командуванню військової частини щодо здачі зброї та боєприпасів, погрожуючи у випадку відмови застосувати зброю. О 21:20 зброю завантажили на автомобіль і вивезли з військової частини»205.

Окремі російські діячі культури, які підтримували агресивні дії Кремля, відзначилися порцією запопадливих коментарів. Зокрема, свою позицію оприлюднив улюблений актор російського президента народний артист Росії Сєргєй Бєзруков.

Бєзрукову у власному стилі відповіли відомий російський опозиціонер Боріс Нємцов і письменник Віктор Шендеровіч.

Путин объявил братоубийственную войну Украине. Это кровавое безумие неадекватного чекиста дорого обойдется России и Украине: опять убитые молодые ребята с той и другой стороны, несчастные матери и жены, дети-сироты. Опустевший Крым, куда никто не поедет. Миллиарды, десятки миллиардов рублей, отобранных у стариков и детей и брошенных в топку войны, а потом еще больше средств на поддержание воровского режима Крыма. Иначе он уже удержать власть,видимо, не может. Вурдалаку нужна война. Ему нужна народная кровь. Россию ждет международная изоляция, обнищание людей, репрессии. Боже, за что нам такое проклятье??? Сколько можно все это терпеть?!

Віктор Шендеровіч у своєму блозі на «Эхо Москвы» прокоментував можливе введення в Крим російського військового контингенту: «Гадаю, соромніше, ніж було тим, хто дорослими зустрів звістку про вторгнення в Прагу в шістдесят восьмому. Тоді все-таки було відчуття спільного, давно вбитого в хребет, безсилля перед монстром-державою. Цього дрібного біса ми виростили самі, вивели в пробірці й дали стати тим, що він є сьогодні. <…> Подальше — у загальних рисах відомо тим, у кого була хоча б „четвірка“ з історії. Ми дорого заплатимо за події цих днів».

У Facebook Ксєнія Собчак прокоментувала наміри Владіміра Путіна ввести війська на територію України206.

Режисер Ахтем Сеїтаблаєв: «З Криму я поїхав 1 або 2 березня, і пам’ятаю на вокзалі, коли ми з молодшим сином сідали в потяг, хтось запустив чутку, що поїзд заміновано. Пам’ятаю перелякані очі провідниць. Мало хто щось розумів: як це взагалі можливо? Потім за розвитком подій я спостерігав із Києва. І зрозумів, що мене не підвело моє відчуття небезпеки, тривоги. Зараз можна багато аналізувати — чи була готова до такого розвитку подій київська влада. Можливо, вони заздалегідь знали, що 90% тієї ж СБУ в Криму їх не підтримають. Адже штаб-квартира кримської „Альфи“ в 15 хвилинах ходьби від Верховної Ради Криму. І їм би було зовсім не важко розібратися з тими, хто зазіхає на державні будівлі».

Субота 1 березня стала одним із найважливіших днів в операції із захоплення Путіним Криму. Кремль на один важливий день наблизився до реалізації своєї мети. Російська пропаганда надзвичайно широко висвітлювала події на півострові. Ефірна сітка центральних каналів РФ була забита ура-патріотичними репортажами, де всі події подавалися з викривленням журналістських стандартів, повідомлялося, що жодних військових підрозділів РФ на півострові немає, а діє лише місцева кримська «самооборона». Розкол між невеликим прошарком громадянського суспільства самої Росії та абсолютною більшістю російських громадян ставав усе очевиднішим. Рішення Ради Федерації дати дозвіл на використання Збройних Сил РФ на території України поклало анексії юридичний початок.

2 березня. СКАСУВАННЯ САМІТУ G8, ЗРАДА БЕРЕЗОВСЬКОГО ТА «ГАРЯЧЕ» ПЕРЕВАЛЬНЕ

Неділя 2 березня 2014 року була великим релігійним святом для всіх православних — Прощена неділя, коли християни повинні пробачати всім ближнім їхні гріхи й спокутувати завдані іншим образи. Але у Владіміра Путіна та «зелених чоловічків» було доволі своєрідне сприйняття християнських чеснот.

За інформацією «Української правди», уночі військовослужбовці ЗС Росії захопили навчальний центр ВМС ЗС України в Севастополі207.

За інформацією Центру журналістських розслідувань, який посилався на військового експерта й журналіста підполковника Василя Садовського, уночі російські військові заблокували 1-й батальйон морської піхоти ВМС України у Феодосії й висунули ультиматум — упродовж години скласти зброю та здати військові склади. Як з’ясується згодом, командував російськими військовими, наполегливо званими російськими ЗМІ «кримською самообороною», офіцер ЗС РФ, заступник командира 810-ї бригади, Герой Росії, підполковник Владімір Карпушенко. Його упізнав на фотографіях Андрєй Рибаков, кореспондент російського журналу «Искусство войны»208. Карпушенко отримав Героя Росії за бойові дії в Дагестані та Другу чеченську кампанію.

Військовий експерт і журналіст Василь Садовський повідомив: «Мені подзвонив Ростислав Ломтенко, заступник командира з виховної роботи бригади морської піхоти у Феодосії. Морським піхотинцям дали всього годину на виконання ультиматуму — скласти зброю й здати росіянам склади. Вимоги виставляють і вмовляють, і вмовляння ведуть заступник командувача Південного військового округу і заступник командира 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ. Українські морські піхотинці просять журналістів терміново прибути до Феодосії, щоби бути свідками озброєного нападу, який здійснюється російськими військовими вже без будь-якого сорому, під командуванням високого воєначальника — заступника командувача Південного військового округу РФ»209.

Як ми бачимо, дії російських «зелених чоловічків» стосувалися найбільш боєздатних українських підрозділів — насамперед підрозділів морської піхоти Військово-Морських Сил України, розташованих у Феодосії та Керчі, а також 36-ї бригади берегової оборони Військово-Морських Сил України в селищі Перевальному.