Розділ 2. «ЗЕЛЕНІ ЧОЛОВІЧКИ»

Однак далі він, схоже, відійшов від тексту: «Звертаюся до кримчан — не можна допустити кровопролиття. Крим повинен залишитися у складі України».

Проговорився він і щодо подальших дій Росії на українському сході: «Тільки-но зупиняться заводи, підніметься Донбас. Я не заздрю нікому, хто потрапить під руку робітників».

Сьогодні Арсеній Яценюк так коментує дії Януковича:

«Янукович зруйнував всю місцеву кримську еліту. Звичайно, вона не була проукраїнською, але не була й повністю проросійською. А потім Янукович відправив туди донецьких бандитів. Він зруйнував старі еліти, не створив нових, перетворив там усе на тотальну корупцію. І цим, у принципі, росіяни скористались. Що таке Крим? Той же Севастополь?

Усе забито російською резидентурою. Органи влади Криму — так само. Тобто це давно був анклав ФСБ. Після Вільнюса Янукович перейшов у розряд маріонетки. Навіщо Путіну Крим, якщо він мав усю Україну, за винятком двох — трьох областей на Заході країни? Тут був його корумпований президент і його оточення. Він фактично тому й змушував Януковича розстріляти Майдан, бо розумів, що у Януковича руки в крові. І все, йому вже нічого не треба робити, бо вся Україна буде належати йому, тому що там повністю маріонетковий російський режим».

Цього дня прем’єр Яценюк відзвітував про переговори з міжнародними лідерами, у тому числі канцлером Німеччини Меркель, з віце-президентом США Джо Байденом та президентом Єврокомісії Баррозу. Заява Єврокомісії: «І президент Баррозу, і прем’єр-міністр Яценюк погодились, що необхідно розібратися з нинішньою напруженістю в Криму шляхом політичного діалогу в межах єдності й територіальної цілісності країни»142.

В ексклюзивному коментарі для моєї книги прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зазначив: «Цей меморандум є політичним, а не юридично зобов’язуювальним документом. Він не містить жодної гарантії територіальної цілісності й безпеки країни.

Але він несе неймовірно сильну політичну вагу. А це іноді сильніше, ніж юридично зобов’язуюче. Там єдиний механізм — проведення консультацій. Ми п’ять разів просили росіян провести ці консультації — безперспективно. А політично — це фактично зобов’язання наших ключових партнерів — Великої Британії, Сполучених Штатів, щодо забезпечення територіальної цілісності України. Вони забезпечили наступними механізмами: санкціями, спільним тиском, частково фінансовою допомогою».

У телефонній розмові Джо Байден жодним словом не згадав про Крим, принаймні в ЗМІ про це не йшлося. Віце-президент Сполучених Штатів привітав Арсенія Яценюка з формуванням нового уряду в Україні та пообіцяв допомогу в реформах.

Услід за Байденом, свої привітання висловила й неформальний лідер ЄС канцлер Німеччини Ангела Меркель. Її прес-секретар Штеффен Зайберт повідомив: «Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель провела телефонну розмову з прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Вона привітала його з обранням новим прем’єр-міністром України. <…> Співрозмовники були єдині у тому, що необхідно зберегти територіальну цілісність України»143.

У цей день Андрій Дещиця провів персональну зустріч із послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, через якого передав лист державному секретарю США Джону Керрі з проханням негайно прибути в Україну, аби на власні очі побачити, що відбувається в Криму.

Новопризначений секретар РНБО Парубій заявив: «Військові об’єкти не захоплені. Блокпост, який підійшов до нашої прикордонної служби, стоїть на відстані. Була спроба атакувати, але після того, як прикордонники пояснили, що атакуючі повинні відійти, блокпост зупинився в п’ятдесяти метрах. Фактично наш пункт прикордонної служби атакований не був, наші військовослужбовці та наші прикордонники утримують свої об’єкти, і якщо будуть активні дії з російської сторони, природно, наша армія та українські прикордонники застосовуватимуть адекватні дії в разі прямої безпосередньої агресії»144.

Крім того, Парубій повідомив про рішення Радбезу: «На засіданні РНБО було розроблено план дій щодо збереження територіальної цілісності та суверенітету України, був розроблений план заходів для того, щоби не допустити розвитку сепаратистського сценарію в Криму. <…> Події, які відбуваються в Криму, — до них кримчани не мають жодного стосунку. Це або невеликі екстремістсько-сепаратистські групи, або військовослужбовці російського Чорноморського флоту, тобто спецназу російського ЧФ»145.

Олександр Турчинов пригадує тодішнє засідання РНБО до деталей: «Ще на засіданні РНБО 28 лютого, тільки-но все почалось, мною було надано протокольне доручення: у разі захоплення наших частин та у випадку загрози життям наших військовослужбовців використовувати зброю, відповідно до військових статутів. Пізніше я публічно повторював цю позицію під час селекторних нарад із командирами військових та військово-морських частин, які залишились вірними присязі. На прохання Міноборони навіть продублював наказ письмово. Але готовності відкривати вогонь у наших військових не було. Я не можу їх звинувачувати, тому що перевага і в озброєнні, і в чисельності в російських кадрових військових була набагато більшою. Усі наші військові частини були в оточенні. Окрім того, для тиску на військових та щоб обмежити їх у застосуванні зброї, російські військові використовували численну цивільну масовку, пускаючи її попереду штурмових підрозділів. Уже 28 лютого під час першого засідання РНБО було прийнято ряд рішень, направлених на реанімацію ЗСУ, початок вистроювання бойових позицій уздовж україно-російського кордону та на передислокацію військових із заходу й центру на південь і схід, аби протистояти вторгненню, яке готувала Росія».

О 17:50 генеральний директор ДТРК «Крим» Степан Гулеватий повідомив: «Державна телерадіокомпанія „Крим“ оточена озброєними військовими. <…> Вони стоять за воротами ДТРК, на територію не заходять. Кажуть, що в них наказ охороняти периметр. Чоловіки у військовій формі без розпізнавальних знаків, зі зброєю, кажуть — ЧФ РФ»146.

Перетворюючи Крим на ізольований інформаційний острів, «невідомі», а насправді російські військові, захопили кримські регіональні вузли зв’язку «Укртелекома», про що компанія повідомила: «У зв’язку із захопленням невідомими увечері 28 лютого 2014 року декількох вузлів зв’язку в Криму ВАТ „Укртелеком“ офіційно повідомляє, що компанія втратила технічну можливість забезпечувати зв’язок між півостровом і рештою території України, а також, імовірно, на самому півострові. У результаті дій невідомих було фізично пошкоджено декілька волоконно-оптичних магістральних кабелів компанії»147.

Увечері нардеп Сергій Куніцин заявив, що цього дня в аеропорту «Гвардійське» приземлилися 13 російських транспортних літаків РФ зі 150 військовослужбовцями Росії в кожному.

Сергій Куніцин пригадав й інші цікаві подробиці тодішніх подій: «Я був у кабінеті Турчинова — з Наливайченком, Аваковим, силовиками. Ми бачили трансляцію, що це ніяка не „самооборона“, що це російський спецназ. У Криму я постійно спілкувався з людьми. Але з ким там було вести переговори? Ті хлопці, які захопили будівлі, ні з ким не вступали в переговори, у них завдання було — ні з ким не говорити. У них було завдання — захопити й триматися до приходу основних сил. У Криму, щоби ви розуміли, був „Беркут“ — 400 осіб, „Альфа“ — 160 осіб, близько 600 чоловік Внутрішніх військ. Тобто 1200 чоловік — десятикратна перевага перед російськими найманцями. Якби з цими командирами були правильно вибудувані стосунки, усе було б по-іншому. Кримський „Беркут“ закрився на своїй базі, вони боялися, що їх люструють, „Альфа“ — так само. Якби їм дали якісь гарантії, поставили завдання — вибийте загарбників, і матимете амністію, вони б це зробили. А в силу того, що не було кому їм про це сказати, плюс тиждень ми програли, уже не можна було нічого змінити. А коли я зустрівся з командирами цих підрозділів (я ж знаю цих хлопців), мені сказали: „Сергію Володимировичу, пізно. Їм вже дали гарантії з російського боку, що, коли Крим заберуть, для них теж знайдеться місце“. Цього дня за ініціативи Куніцина також відбулася заміна керівника Головного управління внутрішніх справ в АР Крим. Замість Валерія Радченка цю посаду зайняв Ігор Авруцький.

Щоправда, дорогоцінний час для зміни настроїв особового складу міліції вже було втрачено».

Росія жонглювала різними лицемірними заявами в бік і України і США. Деякі Джон Керрі дипломатично узагальнював: «Я вважаю, важливо підкреслити, що міністр закордонних справ Лавров передав мені безпосередньо від президента Владіміра Путіна підтвердження розмови, яка відбулася в президента Владіміра Путіна з президентом Бараком Обамою минулими вихідними. І він заявив, що військові навчання, які проводилися, не мають відношення до України й планувалися раніше, та, що важливіше, підтвердив заяву президента Путіна про те, що Росія поважатиме територіальну цілісність України»148.