До особливостей ІР слід віднести те, що вони впливають на ефективність виробництва без фізичного збільшення традиційних ресурсів, прискорюють процес відтворення за рахунок зменшення періодів виробництва й обігу.
Визначення ІР міститься в Законі України "Про Національну програму інформатизації", за яким "інформаційний ресурс - сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)".
Проте це визначення не охоплює всього спектра ІР. Розглядаючи ІР як складову інформаційної інфраструктури, слід зауважити, що це визначення неконкретне, оскільки з нього не зрозуміло, про які саме документи йдеться і чи належать до них, зокрема, знання людини, здатні вплинути на господарські процеси і ніяк не документовані.
Також є й інша думка (О.В. Олійник, О.В. Соснін, Л.Є Німанський): "це окремі документи і масиви документів, результати інтелектуальної, творчої та інформаційної діяльності, бази та банки даних, всі види архівів, бібліотеки, музейні фонди та інші, що містять відомості і знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації", є об'єктами права власності всіх суб'єктів України і мають споживчу вартість (політичну, економічну, соціокультурну, оборонну, історичну, ринкову,* інформаційну).
Інформаційний ресурс - організована сукупність документованої інформації, що включає бази даних, знань, сховища даних, файли в інформаційних системах (бібліотеки, архіви, документи діловодства тощо). До них належать рукописні, друковані й електронні видання, що містять нормативну, розпорядницьку, управлінську й іншу інформацію з різних напрямів суспільної діяльності (законодавство, політика, соціальна сфера тощо).
Не завжди однозначно можна визначити оптимальний розмір необхідних ІР і їх граничну ціну відповідно до звичайних співвідношень граничних витрат на отримання інформації і граничної вигоди від її використання.
На макрорівні цінність інформації зростає зі збільшенням кількості суб'єктів економічної діяльності, залучених до її користування. При цьому може зростати ціна, зумовлена збільшенням платоспроможного попиту на інформацію.
Вирізняють організаційні, науково-технічні, економічні, маркетингові, соціальні, екологічні ІР тощо. Важливим питанням розвитку теорії ІР є методика їх вимірювання, розробка критеріїв ефективності та оптимізації їх використання.
Класифікація інформаційних ресурсів. За територіальною ознакою виділять такі ІР: міжнародні - глобальні, що не мають територіальних кордонів; національні - використовуються на території окремої держави і належать їй; регіональні - використовуються у межах регіону; локальні (місцеві, підприємств, організацій) - обумовлені специфікою організації системи формування, зберігання і користування ІР у розподілених інформаційних системах.
О. Хорошилов, С. Селетков світові інформаційні ресурси поділяють на такі: бізнес інформацію; науково-технічну і спеціалізовану інформацію; масову інформацію для споживачів. Бізнес-інформація поділяється у свою чергу на такі види: бір жова і фінансова інформація про котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринки товарів і капіталів, що надається біржами, спеціальними службами біржової та фінансової інформації, брокерськими компаніями тощо; статистична інформація - числова, економічна, демографічна, соціальна інформація у вигляді рядів динаміки, прогнозних моделей та оцінок, що надається державними службами, а також організаціями, зайнятими дослідженнями, розробками і консалтингом; комерційна інформація про компанії, фірми, корпорації, напрями їх роботи, фінансовий стан, ціни на продукцію і послуги, зв'язки, операції, керівників; бізнес-новини у сфері економіки і бізнесу.
У зв'язку з тим, що біржова і фінансова інформація постійно змінюється, надавати її потрібно в режимі реального часу. Надання біржової і фінансової інформації має бути більш оперативним, ніж комерційної. Значення комерційної інформації в умовах ринку і конкуренції також дуже важливе. Ця інформація використовується безпосередньо підприємцями під час вирішення таких завдань: вибір постачальників, партнерів і розміщення замовлень; вихід на ринок з новим товаром; пошук покупців; злиття та купівля компаній; маркетингові дослідження аналізу ринків.
Науково-технічна і спеціальна інформація включає документальну бібліографічну, реферативну і повнотекстову інформацію про фундаментальні та прикладні дослідження, а також професійну інформацію для юристів, лікарів, інженерів тощо.
Організації, які працюють на ринку інформаційних послуг, пропонують споживачам різні види послуг, а саме:
• а) доступ до предметно орієнтованих баз, у тому числі професійних, і сховищ даних в інтерактивному та періодичному режимах;
• б) бази даних на жорстких носіях - дискетах і компакт-дисках;
• в) консультації, що надаються фахівцями у сфері інформаційних ресурсів;
• г) навчання доступу до інформаційних ресурсів тощо. Постачальниками IP виступають комерційні структури,
державні і громадські організації, приватні особи, які представляються інформаційними корпораціями, агентствами, службами, центрами, спеціалізованими сайтами.
Наприклад, у ролі інформаційних центрів можуть виступати: центри, де створюються і зберігаються бази даних, а також відбувається постійне нагромадження й редагування інформації; центри, що розподіляють інформацію на основі різних баз даних; служби телекомунікації і передачі даних; спеціальні служби, куди потрапляє інформація з конкретної сфери діяльності для її аналізу, узагальнення, прогнозування, наприклад консалтингові фірми, банки, біржі; комерційні фірми; інформаційні брокери тощо.
Потужним джерелом IP на сьогодні є світова мережа Internet. За способами подання інформації можуть бути виділені такі види джерел інформації в Internet:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Семантична та прагматична міри інформації“ на сторінці 7. Приємного читання.
