Семантична та прагматична міри інформації

Інформаційні системи і технології на підприємствах

Ресурси знань розрізняються залежно від галузей господарства і застосування, але традиційно вони включають керівництво, листи, новини, інформацію про замовника, відомості про конкурентів і дані виробництва.

Для застосування систем УЗ використовуються різноманітні технології: електронна пошта; бази і сховища даних; системи групової підтримки; інформаційно-пошукові системи; корпоративні мережі та Internet; експертні системи і системи баз знань; інтелектуальні системи тощо. У системах штучного інтелекту бази знань генеруються для експертів і систем, що базуються на знаннях, в яких комп'ютери використовують виведення правила для отримання відповідей на питання користувача.

Традиційно розробники систем УЗ орієнтувалися лише на окремі групи споживачів, зокрема менеджерів, які працюють з виконавчими інформаційними системами (Executive Information System). Сучасні системи управління знаннями орієнтовані на підтримку роботи підприємств.

Підприємства зараз переходять до використання сховищ даних, щоб усі співробітники могли використовувати розподілену інформацію для своїх знань.

Сховища даних детально розглянуто у розділі 7. Вони відрізняються від традиційних БД тим, що проектуються для підтримки процесів прийняття рішень, а не для ефективного збору та обробки даних. За умови, що всі дані містяться в єдиному сховищі, вивчення зв'язків між окремими елементами даних може бути точнішим, а результатом аналізу стають нові знання. Альтернативний підхід, що називається розвідкою знань, застосовується для пошуку в даних додаткових, прихованих там знань.

Якщо сховища даних містять в основному кількісні дані, то сховища знань орієнтовані здебільшого на якісні дані. Системи управління знаннями генерують знання широкого діапазону баз даних, сховищ даних, бізнес-процесів, статей новин, зовнішніх баз, Web-сторінок тощо. Таким чином, сховища знань подібні до віртуальних складів, де знання розподілені серед великої кількості серверів.

Знання можна здобувати з бізнес-процесів, оглядів та інших джерел. Бази знань (БЗ) можуть бути спроектовані з розрахунку на ведення хронології діяльності підприємства, що стосується, наприклад, роботи з клієнтами. БЗ можуть використовуватися для підтримки операцій або генерації інформації про бізнес у цілому. Бази знань оптимальних рішень накопичують знання у процесі використання різних тестів при пошуку ефективних шляхів рішення задач. Після того, як організація одержала знання про якнайкраще рішення, доступ до них може бути відкритий для співробітників корпорації.

Розвідка знань є новим напрямом, що швидко розвивається і використовує методи штучного інтелекту, математики і статистики для набуття знань зі сховищ даних. Г. П'ятецький-Шапіро і В. Фролей визначають термін "розвідка знань" як нетривіальне здобуття точної, раніше невідомої і потенційно корисної інформації із даних. Цей метод включає інструментарій і різні підходи до аналізу як тексту, так і цифрових даних.

Основна мета систем розвідки знань - перехід від традиційного методу інтуїтивного прийняття рішень на основі неповної інформації до управління, що базуються на знаннях.

Розвідка знань у сучасних умовах здійснюється для досягнення двох цілей - зниження ризиків і забезпечення безпеки операцій, а також набуття конкурентних переваг. Сучасна система розвідки знань дає змогу не тільки здійснювати моніторинг інформації, а й моделювати стратегію конкурентів, виявляти їх партнерів, постачальників, з'ясовувати умови співпраці.

Основні завдання систем розвідки знань полягають у знаходженні та узагальненні інформації про конкурентів, ринки, товари, тенденції розвитку бізнесу тощо. Наприклад, система Odie (On demand Information Extractor) постійно сканує близько тисячі статей з останніми новинами для отримання знань про зміни в управлінні. Є також можливість використання функції, що відстежує напівструктурований текст для збору інформації про інші типи подій, пов'язаних з бізнесом.

Одним із найважливіших і перспективніших напрямів у сфері формалізації знань, що надає можливість використання накопичених знань для комп'ютерної обробки, є онтології, розглянуті у розділі 9.

Завдання систем управління знаннями (СУЗ) - накопичувати структуровані, формалізовані знання: закономірності і принципи, що допомагають вирішувати реальні виробничі задачі. Основна мета СУЗ - зробити знання доступними і повторно використовуваними на рівні всієї корпорації. Функції СУЗ: 1) збір знань; 2) зберігання та обробка знань; 3) доставка знань. Онтологія - це точний опис концептуалізації. У СУЗ корпорацій онтологічні специфікації можуть посилатися на таксономію завдань, які визначають знання для системи. Онтологія формує словник, що спільно використовується у СУЗ для спрощення спілкування, запам'ятовування і представлення. Розробка і підтримка онтологій у масштабі цілого підприємства вимагає постійних зусиль для її розвитку. Онтологія, зокрема, необхідна для того, щоб користувач міг працювати з базами даних оптимальних рішень, які стосуються широкого кола проблем підприємства, і розпізнавати, яке рішення може йому бути корисним у конкретній ситуації. Оскільки підприємства підтримують різні види діяльності, то для однієї СУЗ необхідне використання кількох онтологій. Для транснаціональних компаній онтологія має бути перекладена різними мовами, щоб інформація, яка зберігається в базах знань, була доступна всім співробітникам. З часом галузі промисловості прийдуть до колаборативних груп або до форми підписки на централізоване обслуговування загальної онтології. Окрім онтології для використання знань величезне значення мають додаткові описові атрибути. Прикладами описових атрибутів можуть слугувати співробітник, підприємство, статус інформації. Теоретично всі бази знань зберігають інформацію про контакт або співробітника, включаючи ім'я, дату контакту, роль контактуючої особи в генерації знань. Багато баз знань зберігають організаційну інформацію, наприклад звіти про те, в якому підрозділі розроблено проект або зібрано знання. Статус інформації також є типовим описовим атрибутом і може включати, наприклад, ознаку стану певного елементу: планований, вживаний сьогодні чи застарілий. Це може бути також запис про те, призначена інформація тільки для внутрішнього використання чи може бути поширеною За межі організації.

Якість і актуальність знань залежать від багатьох чинників, наприклад від того, хто поставляє знання в систему. Оскільки якість знань змінюється від джерела до джерела, системи часто відбирають знання, щоб вони були повними і достовірними.

Фільтрація не завжди виконується співробітниками компанії. Найчастіше використовується фільтрація повідомлень електронної пошти за пріоритетами і категоріями. Крім того, застосовуються різні засоби, що дозволяють відстежувати якість баз даних. Зазвичай оцінка залежить від потреб конкретних співробітників, робочих груп або інтересів усього підприємства.

Бази знань часто містять величезну кількість інформації, тому пошук потрібної інформації стає екстремально критичною функцією. Більшість сучасних методів пошуку включають інструментальні засоби, засоби інтелектуального пошуку і візуальні моделі.

Широкий діапазон добре відомих інструментальних засобів пошуку (Google, AltaVista, Excite, Infoseek, Lycos, WebCrawler, Yahoo!) використано для інформаційної навігації мережею Internet. Всі вони можуть бути адаптовані до внутрішньокор-поративних потреб при роботі із системами управління знаннями.

За допомогою засобів інтелектуального пошуку можна знайти потрібні дані в інформаційному середовищі Internet або корпоративних мережах. Наприклад, InfoFinder вивчає інтереси користувачів за наборами класифікованих ними повідомлень або документів.

Базуючись на синтаксисі повідомлень, InfoFinder намагається визначити ключові фрази, які допомагають зрозуміти завдання користувача. Серед нових тенденцій у сфері проектування систем пошуку для ефективних систем управління знаннями можна виділити метод візуальних моделей. Два інструментарії - Perspecta й InXight - представляють різні методи візуалізації знань.

Компанія Perspecta створює інт телектуальний контекст, використовуючи метаінформацію, виділену з початкових документів, включаючи структуровану інформацію в БД і документах, або неструктуровані дані в офісних документах і Web-сторінках,

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Семантична та прагматична міри інформації“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

  • Розділ 1. Основні поняття і роль інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами

  • Сутність та поняття інформації і даних

  • Властивості інформації

  • Семантична та прагматична міри інформації
  • Інформаційні ресурси для управління діяльністю підприємства

  • Поняття інформаційного простору

  • Інформаційні технології

  • Використання IT в управлінні соціально-економічними системами

  • Структура інформаційної технології

  • Стратегія розвитку IT на підприємстві

  • Інформаційні системи

  • Проблеми захисту інформації на підприємствах

  • Відкриті системи

  • Середовище відкритих систем

  • Модель МІС

  • Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства

  • Розділ 2. Економічна інформація на підприємствах і засоби її формалізованого опису

  • Структури подання економічної інформації

  • Класифікація економічної інформації

  • Методи кодування економічної інформації

  • Штрихове кодування економічної інформації

  • Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації

  • Розділ 3. Cучасні підходи до розроблення -і впровадження інформаційних систем

  • Моделі життєвого циклу ПЗ

  • Інженерія вимог

  • Структурний підхід до розроблення ПЗ

  • Методи структурного аналізу і проектування ПЗ

  • -засоби

  • Класифікація САSЕ -засобів

  • Тестування програм та систем

  • Аналіз якості програмного забезпечення

  • Повторне використання компонентів ІС

  • Процеси життєвого циклу ІС

  • Розділ 4. Засоби створення і забезпечення інформаційних технологій на підприємствах

  • Використання ІТ в управлінні соціально-економічними системами

  • Тенденції розвитку інформаційних технологій

  • Критерії класифікації інформаційних технологій

  • Математичне забезпечення (МЗ)

  • Апаратне забезпечення

  • Технічні засоби обробки інформації

  • Пристрої виводу інформації

  • Програмне забезпечення

  • Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

  • Розподілений доступ до інформаційного середовища

  • Підхід до композиції сервіс-орієнтованих прикладних застосунків

  • Етапи життєвого циклу СОА

  • Internet-, Extranet-, Intranet-технології

  • Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах

  • Сутність та поняття проекту

  • Автоматизована система управління ІТ-проектом

  • Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007

  • Програмні продукти управління проектами

  • Програма Альт-Інвест 3.0

  • Розділ 6. Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах

  • MRP-система (планування матеріальних ресурсів)

  • MRP ІІ-система (планування виробничих ресурсів)

  • ERP-система (планування ресурсів підприємства)

  • Застосування системи Microsoft XAL на світових ринках

  • Основні модулі ERP-системи компанії В A AN IV

  • Концепція ERP II

  • СSRР-система (планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем)

  • Розділ 7. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень та їх використання на підприємствах

  • Організаційно-технологічні основи теорії прийняття рішень

  • Класифікація СППР

  • Архітектура СППР

  • Тенденції розвитку СППР

  • Розділ 8. Інтелектуальні інформаційні системи на підприємствах

  • Квазіалгоритми

  • Організаційні основи експертних систем

  • Класифікація експертних систем

  • Інструментарій створення ЕС

  • Інтелектуальні системи аналізу і звітності на підприємствах. Приклади використання інтелектуальних ВІ-платформ

  • Структура Cognos & ВІ

  • ВІ Server

  • ВІ Publisher

  • ВІ Delivers

  • ВІ Office Plug-In

  • ВІ Disconnected Analytics

  • Використання можливостей баз даних

  • Архітектура MicroStrategy

  • -системи

  • -запити

  • Інтелектуальні технології Data Mining і Text Mining

  • Задача класифікації і регресії

  • Моделі Data Mining

  • Статистичні методи Data Mining

  • Інтелектуальні технології Text Mining

  • Агентно орієнтовані системи на підприємствах

  • Віртуальні організації

  • Типи віртуальних підприємств

  • Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах. Організаційні онтології

  • Висновки

  • Розділ 9. Web-технології на підприємствах

  • Засоби створення Web-сайтів

  • Інші Web-технології

  • Сайт як засіб підтримки і розвитку підприємства

  • Web-сервіси як технологічний базис інтеграції підприємств

  • Сервіс-орієнтована архітектура

  • Розділ 10. Інформаційні системи управління корпораціями

  • Єдиний інформаційний простір

  • Класифікація КІС

  • Корпоративна інформаційна система SAP R/3

  • Бізнес-інжиніринг в SAP R/3

  • Бюджетування та його реалізація в корпоративних інформаційних системах

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ