Квазіалгоритми

Інформаційні системи і технології на підприємствах

Узагальненням поняття алгоритму є квазіалгоритм. На відміну від алгоритму інструкції квазіалгоритму можуть бути не зовсім чіткими, тому результат квазіалгоритму не може бути гарантованим.

Іноді алгоритм рішення задачі взагалі відсутній. У цьому випадку його можуть замінити запропоновані користувачем метазнання у вигляді набору евристик, які дають змогу знайти прийнятне (хоча, можливо, не оптимальне) рішення для певної підм ножини вхідних даних. Цей шлях найближчий до того способу прийняття рішень, який звичайно застосовує людина за відсутності чітких знань і досвіду рішення подібних задач для виконання будь-яких дій, що призводять до зміни ситуації.

Інтелектуальність роботи ІС оцінюється за аналогією з оцінкою діяльності людини у складних ситуаціях, здатністю аналізувати просторово-часові і причинно-наслідкові зв'язки, створювати та використовувати для цього відповідні алгоритми.

Академік В.М. Глушков формалізував такі важливі властивості систем штучного інтелекту, як адаптація, самоорганізація і самоудосконалення. Інтелектуальність ІС безпосередньо пов'язана зі ступенем структурованості інформації і методів її обробки, зі здатністю системи до вибору цілей, складання планів і цілеспрямованого їх здійснення.

Є різні типи процесів щодо рішення - за відомого і невідомого планів рішення. Відповідно до цього управлінські системи поділяються на два класи: системи, що не мають засобів генерації планів рішення, і системи, що формують плани рішення. Системи, що включають засоби формування планів рішення, називаються системами планування рішення.

Включення до складу інформаційних систем засобів планування рішень принципово змінює організацію процесів рішення, розподіл функцій між людиною і ЕОМ, відкриває можливості автоматизації творчих процесів у різних сферах людської діяльності.

Основною, а часто і єдиною, інформацією про проблему, що використовується для формування плану рішення, є постановка завдання. Методи формування планів рішення включають аналіз мети завдання, виділення підцілей, вибір дій, що забезпечують досягнення мети або підцілей. У результаті з'являються взаємозалежні послідовності підцілей і дій. Процес ціле-покладання (генерування підцілей) при рішенні задачі нерозривно пов'язаний із процесом вибору дій. План рішення може включати такі структурні одиниці, як моделі дій (план дій), підцілі (план цілей) та підзадачі.

Усі інтелектуальні задачі можна поділити на два класи: пізнання і перетворення. У задачах пізнання метою є визначення характеристик об'єктів, ситуацій, процесів. Процеси рішення задач пізнання традиційно є процесами дослідження, аналізу, перевірки, пошуку. У задачах перетворення мета полягає у створенні нових об'єктів, ситуацій, процесів. Процеси рішення задач перетворення, як правило, є процесами синтезу, проектування, конструювання. У практичній діяльності елементи пізнання і перетворення тісно взаємопов'язані і взає-мопереплетені.

Основними типами дій, що виконуються при вирішенні інтелектуальних задач, є: перетворення зв'язків об'єктів; створення нових об'єктів; підбір об'єкта, що задовольняє заданим вимогам; обчислення значень параметрів; пошук відомостей, що задовольняють певним умовам; виведення; пошук заданих елементів в моделі об'єкта; формування поняття.

Сучасні ІС мають різний рівень інтелектуаьності, що визначає їх здатність до автономної роботи: інтелектуальні ІС можуть функціонувати автономно, а інтелектуалізовані потребують певних зусиль користувача для вирішення проблеми.

Інтелектуальні автоматизовані інформаційні системи складаються з таких компонентів:

• o вирішувача (машина виведення);

• o інформаційного середовища;

• o інтелектуального інтерфейсу.

Інформаційне середовище складається з бази фактів і бази знань. Інтелектуальний інтерфейс забезпечує діалог з користувачем, демонстрацію результатів роботи системи та навчання роботі з нею.

Від рівня інтелектуальності ІС залежить те, на скільки кроків система здатна прогнозувати свою поведінку і реакцію середовища на свої дії (наприклад, гросмейстер може оцінити наслідки своїх рішень на багато ходів вперед, а шахіст-почат-ківець - лише на кілька ходів). На рівень інтелектуальності системи впливають як здатність навчатися, так і самонавчатися, тобто використовувати знання в нових, невідомих ситуаціях.

Поняття інтелектуалізації ІС включає такі аспекти, як підвищення "грамотності" ІС, наявність метазнань про ПрО і розширення способів отримання нових знань. Рівень інтелектуальності ІС відображає, наскільки швидко досягають поставленої мети.

Нові знання формуються шляхом застосування наявних знань - інформації про процеси рішення, логічне виведення, закономірності, в результаті чого генерується нова інформація.

Інтелектуалізація ІС - це процес підвищення рівня інтелекту ІС. Пропонуємо таке визначення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні системи і технології на підприємствах» автора Плескач В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Квазіалгоритми“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

  • Розділ 1. Основні поняття і роль інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами

  • Сутність та поняття інформації і даних

  • Властивості інформації

  • Семантична та прагматична міри інформації

  • Інформаційні ресурси для управління діяльністю підприємства

  • Поняття інформаційного простору

  • Інформаційні технології

  • Використання IT в управлінні соціально-економічними системами

  • Структура інформаційної технології

  • Стратегія розвитку IT на підприємстві

  • Інформаційні системи

  • Проблеми захисту інформації на підприємствах

  • Відкриті системи

  • Середовище відкритих систем

  • Модель МІС

  • Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції

  • Зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства

  • Розділ 2. Економічна інформація на підприємствах і засоби її формалізованого опису

  • Структури подання економічної інформації

  • Класифікація економічної інформації

  • Методи кодування економічної інформації

  • Штрихове кодування економічної інформації

  • Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації

  • Розділ 3. Cучасні підходи до розроблення -і впровадження інформаційних систем

  • Моделі життєвого циклу ПЗ

  • Інженерія вимог

  • Структурний підхід до розроблення ПЗ

  • Методи структурного аналізу і проектування ПЗ

  • -засоби

  • Класифікація САSЕ -засобів

  • Тестування програм та систем

  • Аналіз якості програмного забезпечення

  • Повторне використання компонентів ІС

  • Процеси життєвого циклу ІС

  • Розділ 4. Засоби створення і забезпечення інформаційних технологій на підприємствах

  • Використання ІТ в управлінні соціально-економічними системами

  • Тенденції розвитку інформаційних технологій

  • Критерії класифікації інформаційних технологій

  • Математичне забезпечення (МЗ)

  • Апаратне забезпечення

  • Технічні засоби обробки інформації

  • Пристрої виводу інформації

  • Програмне забезпечення

  • Автоматизоване робоче місце фахівця, основні функції та компоненти

  • Розподілений доступ до інформаційного середовища

  • Підхід до композиції сервіс-орієнтованих прикладних застосунків

  • Етапи життєвого циклу СОА

  • Internet-, Extranet-, Intranet-технології

  • Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах

  • Сутність та поняття проекту

  • Автоматизована система управління ІТ-проектом

  • Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007

  • Програмні продукти управління проектами

  • Програма Альт-Інвест 3.0

  • Розділ 6. Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах

  • MRP-система (планування матеріальних ресурсів)

  • MRP ІІ-система (планування виробничих ресурсів)

  • ERP-система (планування ресурсів підприємства)

  • Застосування системи Microsoft XAL на світових ринках

  • Основні модулі ERP-системи компанії В A AN IV

  • Концепція ERP II

  • СSRР-система (планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем)

  • Розділ 7. Інформаційні системи підтримки прийняття рішень та їх використання на підприємствах

  • Організаційно-технологічні основи теорії прийняття рішень

  • Класифікація СППР

  • Архітектура СППР

  • Тенденції розвитку СППР

  • Розділ 8. Інтелектуальні інформаційні системи на підприємствах

  • Квазіалгоритми
  • Організаційні основи експертних систем

  • Класифікація експертних систем

  • Інструментарій створення ЕС

  • Інтелектуальні системи аналізу і звітності на підприємствах. Приклади використання інтелектуальних ВІ-платформ

  • Структура Cognos & ВІ

  • ВІ Server

  • ВІ Publisher

  • ВІ Delivers

  • ВІ Office Plug-In

  • ВІ Disconnected Analytics

  • Використання можливостей баз даних

  • Архітектура MicroStrategy

  • -системи

  • -запити

  • Інтелектуальні технології Data Mining і Text Mining

  • Задача класифікації і регресії

  • Моделі Data Mining

  • Статистичні методи Data Mining

  • Інтелектуальні технології Text Mining

  • Агентно орієнтовані системи на підприємствах

  • Віртуальні організації

  • Типи віртуальних підприємств

  • Онтологічний підхід до використання знань на підприємствах. Організаційні онтології

  • Висновки

  • Розділ 9. Web-технології на підприємствах

  • Засоби створення Web-сайтів

  • Інші Web-технології

  • Сайт як засіб підтримки і розвитку підприємства

  • Web-сервіси як технологічний базис інтеграції підприємств

  • Сервіс-орієнтована архітектура

  • Розділ 10. Інформаційні системи управління корпораціями

  • Єдиний інформаційний простір

  • Класифікація КІС

  • Корпоративна інформаційна система SAP R/3

  • Бізнес-інжиніринг в SAP R/3

  • Бюджетування та його реалізація в корпоративних інформаційних системах

  • ВИСНОВКИ

  • ГЛОСАРІЙ