Розділ «Висновки»

В основі виділення різних регіонів світу лежать відмінності одних частин нашої планети від інших. За найзагальнішим принципом всі ці відмінності можна об'єднати в три групи: природні, історичні і соціально-економічні.

У цілому обґрунтований і раціональний поділ всього світу або його окремих складових на просторово-територіальні частини базується на теорії районування або регіоналізації.

Регіоналізація буває інтегральною і спеціальною (компонентною). Перша є обґрунтуванням відокремленості певних частин земної поверхні з усім її природним і суспільним наповненням. Друга — науково обґрунтовує існування, розвиток і взаємодію просторово-територіальних частин у певних сферах суспільства.

До найбільших регіонів землі належать частини світу — Європа, Азія, Америка, Африка, Австралія та Океанія. У свою чергу, кожна з них поділяється на субрегіони. На межі Європи й Азії, що не мають такого чіткого відокремлення морями й океанами між собою, як інші частини світу, виділяється субрегіон країни Євразії.

Тестовий контроль

1. Природні відмінності різних частин земної поверхні зумовлені такими чинниками:

а) історичними;

б) соціальними;

в) геологічними;

г) економічними;

ґ) біологічними.

2. Поступова послідовна зміна природних зон зі зміною географічної широти у напрямі від екватора до полюсів називається:

а) географічною оболонкою Землі;

б) висотною поясністю;

в) географічною зональністю.

3. Які твердження є правильні:

а) у багатьох випадках географічні й історичні чинники у виділенні регіонів світу гармонійно поєднуються;

б) спеціалізація господарства окремого регіону чи країни світу складається історично; Регіональний поділ світу

в) обґрунтований поділ світу на частини базується на теорії районування або регіоналізації?